Аналіз історії створення і функціонування спеціальних (вільних)економічних зон в Україні
Дуже важливо, щоб ефект від функціонування ВЕЗ мав не тільки локальний (на її території), але й макроекономічний (для всього народного господарства України) характер. Необхідно досягнути збалансованості інтересів усіх учасників інвестиційного процесу на території зони. Це стосується як державних структур, так і вітчизняних та іноземних підприємців, які в умовах економічної кризи в Україні повинні мати рівні права для вкладення інвестицій в розвиток економіки. Причому у кожній з ВЕЗ необхідно забезпечити можливості для багатоваріантного економічного розвитку, тобто розробка проекту створення зони передбачає, як зазначалось вище, альтернативність напрямків, за якими потенційно вона може розвиватися.Для нормального функціонування ВЕЗ необхідно розробити програму її розвитку, що врахувала б варіанти створення фінансової та банківської інфраструктур ринкової економіки в зоні, які повинні створити умови для першочергового накопичення капіталу, здатного забезпечити інвестування не лише простого, а й розширеного відтворення ВНП України, завдяки якому тільки й можливо забезпечити прискорений розвиток її народного господарства. В багатьох країнах, що розвиваються, встановлено жорсткий контроль за економічною діяльністю, яка дискримінується, перш за все, за рахунок фіскальної політики. У ВЕЗ такий контроль послаблено, а податкова система працює у пільговому режимі, особливо стосовно до митних зборів.
Узагальнюючи досвід створення вільних економічних зон в Україні, необхідно відзначити орієнтацію ініціаторів їх створення на залучення недержавних коштів для розбудови інфраструктури ВЕЗ, що в сучасній вітчизняній економічній ситуації є, безумовно, позитивним і фактором, що подає надію майбутньої стабілізації розвитку. Будучи, в цілому, перспективною формою регіонального господарювання і зовнішньоекономічної діяльності в Україні, формою новою і складною для держави, такою, яка вимагає строго селективного підходу, великої підготовчої роботи та відповідальних рішень в центрі і на місцях, вільні економічні зони можуть забезпечити ефективний розвиток регіональних економічних комплексів і держави в цілому.
Доцільно підкреслити, що співставлення витрат та результатів, яке традиційно використовується для техніко-економічного обгрунтування проекту ВЕЗ, як правило не враховує найважливіших, особливо для української економіки, соціально-економічних виграшів від її створення, а саме:
•модернізуючий вплив ВЕЗ на вітчизняну економіку;
•можливість експериментувати з тими економіко-політичними механізмами, які є новаціями для країни і раніше не використовувались;
•здатність ВЕЗ сприяти трансформації закритої економіки у відкриту.
Позитивний вплив ВЕЗ на економіку країни в цілому виникає, як правило, тоді, коли кількість та розміри зон досягає певної критичної маси, а національна економіка і національне законодавство - певної стабільності. Якщо правова та господарська системи несталі, характер впливу ВЕЗ може бути різноспрямованим.
Безумовно, аргументи проти вільних економічних зон досить вагомі. Так, сьогодні ані Донецька область з усіма її вугільними проблемами, зношеними основними фондами, нерозвинутою інфраструктурою та станом роздержавлення, ані Закарпаття, де стихійні лиха, які ще не скінчилися, призвели до значних руйнацій зокрема та насамперед об’єктів інфраструктури не можуть вважатись інвестиційно привабливими регіонами. У СЕЗ “Донецьк” найпривабливішими для інвесторів є великі міста регіону: Донецьк, Маріуполь, Горлівка, Макіївка. Такі ж зони депресивності, як типово шахтарські Кіровське, Вугледар, Торез чи Дзержинськ потребують спеціальних механізмів залучення фінансів. Проте і тут створення СЕЗ може все ж відіграти конче потрібну роль певного інструменту виживання.
Використана література:
1.Закон України від 13/10/1992 р. № 2673-12 “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон”.
2.Закон України від 23/02/1996 р. № 65/96-вр “Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб`єктів експериментальної економічної зони “Сиваш”.
3.Закон України від 21/12/2000 р. № 2189-14 “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку та спеціальну економічну зону “Порт Крим” в Автономній Республіці Крим”.