Аналіз історії створення і функціонування спеціальних (вільних)економічних зон в Україні
21. Велику проблему становить створення таких міжнародних ВЕЗ, як, наприклад, ВЕЗ “Рені-Галац-Джурджулешти”. Справа в тому, що українським законодавством не передбачене створення міжнародних адміністративно-економічних утворень. Окрім того, практика функціонування міжнародних ВЕЗ не має широкого розповсюдження у світі і є надзвичайно складною економіко-правовою компонентою ринкової економіки. Виникає і запитання – наскільки таке об’єднання вигідне Україні. Існують також побоювання, що статус міжнародної ВЕЗ буде сприяти будівництву і функціонуванню нафтотерміналу в Джурджулештах, що явно спричинить послаблення позицій України на ринку дунайських вантажоперевезень.
Вихід із цієї ситуації вбачається у створенні на першому етапі трьох окремих ВЕЗ в Україні, Молдові і Румунії з їх подальшою інтеграцією в єдину зону. Причому, на думку фахівців, зона в Рені повинна орієнтуватися на умови, що діють на аналогічних територіях Румунії і Молдови. Інакше інвестиції підуть не до нас, а туди.22. При створенні ВЕЗ необхідно чітко уявляти собі, наскільки ефективним може виявитися той чи інший проект. Так, фахівці стверджують, що прийняття рішення про доцільність створення і функціонування ВЕЗ можливе, якщо в ході розробки ТЕО та розрахунку економічних результатів діяльності зони доведено, що витрати на утворення ВЕЗ будуть перекриті доходами від її діяльності, а також досягатиметься позитивний соціально-економічний ефект для держави, території розташування суб’єктів зони і населення [11]. При цьому експерти виділяють економічні, соціальні, екологічні та інші (спеціальні) показники результативності ВЕЗ. На їхню думку, економічну ефективність утворення та функціонування ВЕЗ доцільно визначати:
•по-перше, на основі критерію ефективного використання вкладених коштів, отриманих результатів;
•по-друге, з точки зору перспектив зростання надходжень до бюджетів усіх рівнів у вигляді податків та інших обов’язкових платежів (за рахунок підвищення економічної активності в зоні);
•по-третє, на основі зіставлення витрат на заснування та основних показників економічної діяльності утворюваної ВЕЗ із відповідними показниками зон, що мають приблизно аналогічні умови існування.
Серед результативних показників, які відображають можливу віддачу від зони, виділяються:
•орендні платежі за використання земельних ділянок, будівель і споруд;
•плата за надані інфраструктурні послуги (тепло-, водо-, енерго-, газозабезпечення), послуги транспорту і зв’язку;
•податки та інші обов’язкові платежі до державного та місцевих бюджетів;
•платежі по наданих кредитах, реєстраційне мито;
•період окупності;
•середня ставка доходу, індекс прибутковості тощо.
•Витратні ж показники можуть включати:
oкапітальні та поточні витрати на створення у ВЕЗ органів управління та господарського розвитку;
oвитрати на створення основних об’єктів ВЕЗ;
oрозмір платежів за використання інфраструктури та користування основними об’єктами ВЕЗ;
oобов’язкові податкові платежі базового підприємства та суб’єктів зони тощо.
Соціальні результати діяльності ВЕЗ доцільно вимірювати ступенем вирішення проблем зайнятості, підвищення життєвого рівня населення.