Аналіз історії створення і функціонування спеціальних (вільних)економічних зон в Україні

Інвестиційні проекти є пріоритетними для надання кредитів, залучених під державні гарантії від іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, іноземних банків, інших фінансово-кредитних установ. На територіях спеціальних економічних зон і територіях приоритетного розвитку встановлюється спеціальний митний, податковий та інші режими економічної діяльності.

Законодавство України у спеціальних економічних зонах і на територіях приоритетного розвитку на період запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності діє з урахуванням особливостей, передбачених Законом України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон” та законом про конкретну зон.

Питання стимулювання вкладення іноземних інвестицій знайшло свій розвиток у Концепції створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні , схвалений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1994 р.

3.1. Стратегія розвитку спеціальних (вільних) економічних зон.

Для створення сприятливого інвестиційного клімату в спеціальній економічній зоні необхідно:

1)забезпечити довготерміновий і стабільний характер економічної політики;

2)лібералізувати умови переміщення капіталів і товарів;

3)забезпечити умови виробництва й торгівлі, які б відповідали світовим стандартам, і тверді правові гарантії захисту права власності;

4)сформувати ефективні форми взаємодії місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого і регіонального самоврядування і керівництва зоною на засадах взаємної заінтересованості в досягненні високих загальноекономічних результатів діяльності.

У процесі формування спеціальних (вільних) економічних зон слід дотримуватися концептуальної єдності підходів, що зокрема означає:

•спрямованість на досягнення ефективного режиму господарювання кожного окремого суб`єкта при позитивному народногосподарському ефекті в цілому;

•гнучкість і динамічність управління спеціальними (вільними) економічними зонами, тобто можливість швидкого і адекватного реагування на зміни в кон`юктурі ринку і зовнішньому економічному середовищі;

•збалансованість інтересів усіх сторін, що беруть участь у процесі створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон;

•багатоваріантність (альтернативність) підходів, форм і моделей спеціальних (вільних) економічних зон, закладення в техніко-економічне обґрунтування доцільності їх створення;

•перспективність просторового і функціонального розвитку;

•відповідність пріоритетних напрямків розвитку спеціальних (вільних) економічних зон пріоритетним напрямам розвитку регіону та держави;

•врахування вимог національної безпеки.

Створення спеціальних (вільних) економічних зон має здійснюватися з урахуванням певних факторів розміщення, зокрема:

•сприйнятливого з погляду зовнішніх і внутрішніх можливостей для реалізації намічених цілей місце розташування спеціальних (вільних0 економічних зон;

•наявності достатнього ресурсного потенціалу (природно - кліматичних умов, корисних копалин, трудових ресурсів, науково-виробничого потенціалу, тощо);