Християнські моральні цінності управління людьми та можливості їх використання у кадровому менеджменті
Так, ми маємо право на правосуддя, але тоді ми пожинаємо те, що посіяли. Закон фізики — «дія дорівнює протидії». Ми не милосердні, до нас не милосердні.
Коли підлеглий, бажаючи маніпулювати керівником, розповідає йому про його ворогів та їхні слова, мудрою була б відповідь «Не припиши їм цей гріх!»
Як сказано в Євангелії від Матвія (6, 14–15), «Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть,
А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших». Милосердя перемагає осуд.
Мотивація персоналу
Як уже наголошувалось [5], соціальні методи управління «відзначаються, перш за все, мотиваційною характеристикою», яка визначає напрям впливу. Серед способів мотивації виділяють навіювання, переконання, наслідування, втягнення, примушування та змушення.
Мотивація — це процес вивчення збудливих мотивів діяльності людини. Біблія не знала слова «мотивація», але там наведено досить точні спостереження за природою людської душі: «Людина збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє».У книзі Нового Заповіту від Луки Святе Благо-оповідання» (12, 15; 19–21) сказано, зокрема, в ст. 15.: «І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його».
Людина ніколи не кається добровільно в гріхах своїх.
У книзі пророка Ієремії (8, 6): «... Неправду говорять, немає нікого, хто б каявсь у своїму лукавстві, говорячи: Що я зробив?»; «Чи вони засоромилися, що гидоту робили? Ні трохи вони не засоромилися, і застидатись не вміють...» (Єр. 8, 12).
Людина завжди сподівається на безкарність.
Про це йдеться, зокрема, у псалмі 49, псалмі 89 , псалмі 93. Чи багато змінилося у природі людської душі більше, ніж за 2000-літню історію? Нічого.
У Посланні до Римлян перераховано багато пороків сучасної людини: «обмовники, наклепники, богоненавидники, напасники, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухняні батькам, нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилостиві...» (1, 30–32)
Православ'я не має за мету змінити наявну мотивацію, воно лише наснажує її духовність. Трагедією людей, які потрапляють до харизматичних сект на зразок «посольства Божого», є те, що методами нейролептичного програмування «витирають» їх особистісну ціннісну орієнтацію, замінюють насадженням свого типу «пізнання Бога», в церкві Сандея дійшли вже до «інтимних відносин із Богом». Ця деформація психіки не проходить безслідно, ці люди вже психічно хворі, вони неадекватні, сприймають дійсність, хоча легко скеровуються в потрібному секті напрямі.
Дещо подібне відбувається у дистриб'юторських фірмах, коли виключно зі «шляхетною» метою для навчання методом активного та агресивного маркетингу запрошують психологів для нейролептичного програмування. Персоналу «нав'язується» ціннісна орієнтація «матеріально забезпеченого життя». Досвід відвідування тренінгів В. Довганя дав змогу спрограмувати розвал цієї фірми. Якщо у всіх лише ця ціннісна орієнтація, то колектив вже не колектив, а «банда» або зграя піраній.
«Екологія душі» теж може і повинна бути предметом досліджень у психології управління людськими ресурсами.
Оцінюючи сучасні теорії мотивації персоналу з погляду моральності, слід зазначити, що всі концепції, які намагаються пояснити поведінку людини, не є самодостатніми і кожна з них так чи інакше допомагає вирішити це завдання. Але всі ці теорії, підходячи до процесу поведінки людини емпірично, описують її мотиваційні характеристики, виходячи з фактів спостереження. Біблія ж привносить в усі ці теорії духовне начало — ту першопричину, яку сучасні теорії не помічають. Проблема в тому, що людина не завжди вчиняє так, як вона сама розуміє, як повинна вчинити. По-друге, у людини є хибні мотиви й цілі, які Біблія називає гріховними (гріх — не тільки обов'язково зле діяння, а й просто помилкове), й істинні мотиви і цілі. Апостол Павло описує це так: «Бо не роблю я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню» (Рим. 7, 19). По-третє, слід зауважити, що не завжди духовні мотиви виявляються після задоволення матеріальних мотивів. Біблія підкреслює відповідність за той вибір, який ми робимо, незалежно від того, що рухає нашими спонуканнями.