Сучасні наукові дані про виникнення релігії

На українську землю Біблія прийшла з Візантії. У Ки¬ївській Русі вона (богослужбові тексти) поширювалася у перекладі старослов'янською мовою, здійсненому в IX ст. солунськими братами Кирилом та Мефодієм. У XII ст. було завершено переклад інших її частин.

Попри те, що в Україні було розвинуте книгодрукуван¬ня, Біблію переписували до XIX ст. Таких книг існує кілька тисяч. Серед найвідоміших — Остромирове Євангеліє, а та¬кож Реймське Євангеліє, привезене дочкою Ярослава Муд¬рого Анною в м. Реймс для вінчання з французьким коро¬лем Генріхом І. З друкованих перекладів першим в Укра¬їні було видано стараннями Івана Федорова «Львівський апостол» (1574). А «Острозьку Біблію» (1581) вважають першим церковно-слов'янським перекладом.

Переклад Біблії українською мовою вперше був здійс¬нений у другій половині XIX ст., що є заслугою Кирило-Мефодіївського братства. Над перекладом Біблії працю¬вали Маркіян ІПашкевич, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Максимович. Помітний доробок у цій царині Пантелей¬мона Куліша, якого І. Франко критикував за перекладацьку неточність, спричинену слабким знанням давньоєврейської мови, й Івана Пулюя, завдяки яким у 1880 р. вийшло «Свя¬те Письмо Нового Завіту», у 1903 р. — Старий Завіт, а роком пізніше — вся Біблія. Через кілька десятків років до цієї роботи взявся Іван Огієнко (митрополит Іларіон), який у липні 1940 р. завершив її. Повністю Біблію укра¬їнською мовою було видрукувано у 1962 р.

Хрест — священний знак християн

Знак хреста був поширений серед різних народів ще з дохристиянських часів. У середині XIX ст. англійські ар¬хеологи, проводячи розкопки одного з найбільших і найбагатших міст ассирійської держави Кальху, натрапили Християнство на кам'яний стовп із висіченим на ньому рельєфним зо¬браженням ассирійського царя Шамші-Адада. Груди йо¬го прикрашав хрест на довгому ланцюгу. Цар-язичник носив точнісінько такий хрест, як віруючі християни. Але жив він задовго до християнства.Наші далекі предки поклонялися хресту як символу вогню. Пристрій з двох перехрещених шматків дерева, за допомогою якого первісні люди добували вогонь, вважали священним, дві перехрещені лінії стали священним зна¬ком. Люди вірили, що знак, який зображає вогонь, володіє надприродною силою. Так хрест став магічним божест¬венним символом. Щоб відгородити себе від «злих духів», цей знак зображали на посуді, одязі, прикрасах. Тому час¬то на старовинних предметах епохи бронзового віку, почи¬наючи від III тис. до н.е., можна побачити зображення хреста. Є він на предметах трипільської культури (III— II тис. до н.е.). Навіть тоді, коли було винайдено інші спо¬соби добування вогню, багато народів вважали, що робити це слід тільки тертям. Слов'янські племена у день Івана Купала вогонь для святкових вогнищ добували також тер¬тям. Вважалося, що дівчата й хлопці, перестрибуючи че¬рез палаюче вогнище, очищаються від «злих духів».

Католицькі місіонери, прибувши у XVII ст. на амери¬канський континент для проповідування християнської віри серед індіанців Південної та Центральної Америки, побачили кам'яний хрест на одному з місцевих храмів. Йому поклонялися як персоніфікації небесного і земного вогню. Давній мексиканський бог вогню Кецалькоатль теж зображений із хрестами в руках. На островах Полінезії, Нової Зеландії зображували хрест як магічний знак вог¬ню, сили життя. Тубільці Нової Зеландії, наприклад, ста¬вили на могилах хрести, як це робиться за християнською традицією.

З найдавніших часів знак хреста вшановували в Китаї та Індії. Зображення хреста зафіксовано й на грудях ста¬туї Будди — засновника буддизму, який виник за 600 ро¬ків до християнства. Буддисти ще багато віків тому зо¬бражали цей знак на різних предметах, яким приписува¬ли чудодійні властивості. Він прикрашає буддійську святиню («відбитки ніг Будди»). Його вшанування в Індії було настільки поширене, що дехто з учених саме цю кра¬їну вважає батьківщиною хреста як священного символу.

Від первісних людей цей символ прийшов у релігії давніх держав. Головних єгипетських богів зображали з хрестом у руках. Величезними хрестами були розписані стіни гробниць. Владику підземного царства мертвих — бога Осіріса, який, за віруваннями давніх єгиптян, вершив над померлими останній і страшний суд, теж зображували з хрестом.

У Давній Греції зображення хреста було на глеках, ва¬зах, тацях, зброї, знаряддях праці. Навіть римського бога кохання Амура уявляли з хрестом на голові.

Отже, хрест як священний знак, що символізував во¬гонь, сонце, спасіння і вічне життя, значно давніший від християнської релігії. Перші християни навіть боролися з ним як із священним знаком язичників. Великим хри¬стиянським символом він став пізніше, хоч серед теоло¬гів побутує думка, що вже перші прихильники християнс¬тва вважали хрест священним символом. Насправді хри¬стияни вшановували хрест не завжди. Ранні християни навіть зневажали його, бо він нагадував їм знаряддя му¬ченицької страти, яке застосовували в Римській імперії — стовпи з перекладиною зверху, що мали вигляд букви «Т».