Сучасні наукові дані про виникнення релігії
Вознесіяня Господнє. Відзначають його на сороковий день після Пасхи. А сам момент вознесіння на небо воск-реслого після страти Христа завершує його земну біографію. У побуті не дуже поширене і залишилося суто церков¬ним. Своїм змістом породжує у віруючих думку про тлін¬ність земного життя і націлює їх на християнське подвиж¬ництво заради досягнення «життя вічного».
Християнська теологія запевняє, що вознесіння Хрис¬та відкриває праведникам шлях на небо, до воскресіння після смерті. Ця ідея існувала ще задовго до виникнення християнства. Вірування у вознесіння на небеса людей, героїв і богів були поширені серед фінікійців, іудеїв та інших народів.
Трійця (П'ятдесятниця). Свято, встановлене на честь сходження Святого Духа на учнів Христа у п'ятдесятий день після його воскресіння, внаслідок чого вони загово¬рили різними мовами, яких раніше не знали. Покликане зосередити увагу віруючих на голосі церкви, яка несе «слово Боже», залучити їх до проповідування християнства ін¬шими «мовами», тобто іншим народам. Відзначається на п'ятдесятий день після Пасхи. У православ'ї належить до дванадесятих свят.
Уявлення про божественну трійцю існували задовго до християнства. У процесі становлення християнської релігії виникла необхідність пов'язати її з оповідями Ста¬рого Завіту. Тому в новозавітних книгах Христа предста¬влено як сина давньоєврейського бога Ягве, як іпостась єдиного Бога, що засвідчило крок християнства від полі¬теїзму до монотеїзму. Відповідно, християнство запозичи¬ло й багато іудейських свят, у тому числі свято П'ятдесят-ниці. У давніх євреїв воно виникло з переходом їх до землеробства і було пов'язане із завершенням жнив, які тривали «сім седмиць», тобто сім тижнів, супроводжува¬лося жертвопринесенням хліба з нового урожаю місце¬вим польовим духам і божествам. Християнство дало йо¬му нове обґрунтування.
У більшості східних слов'ян свято Трійці злилося з міс¬цевим святом — семиком (інша назва — «зелені свята»), запозичивши його побутовий зміст. Давні слов'яни семик пов'язували із завершенням весняних робіт, намагаючись задобрити духів рослинності у період цвітіння і косіння хлібів. Важливим елементом православного свята Трійці є поминання духів померлих родичів (поминальна субота). В Україні з 1990 р. Трійця є офіційним святковим днем.
Спас. Це одне з трьох свят, приурочених Спасителю Ісусу Христу. В його основі — євангельська оповідь про перетворення Христа, який наприкінці свого земного життя привів своїх учнів (Петра, Якова, Іоанна) на гору і під час молитви «перетворився»: обличчя його засяяло, одяг його став білим, блискучим, а голос із неба підтвердив його бо¬жественне походження. Християнське вчення стверджує, що Ісус хотів закріпити в учнях віру і довести їм, що він справді Син Божий.
Саме з цією подією пов'язане свято Преображення («яб¬лучний» спас), яке відзначають 19 серпня. В цей день не тільки славлять Ісуса Христа, але й освячують яблука, інші фрукти (за народним звичаєм, відтоді їх можна споживати).
Важлива особливість Спаса, як і багатьох інших свят, полягає в поєднанні християнського пафосу з календар¬ною обрядовістю і звичаями очищення від злих духів. На¬приклад, під час святкування «медового» спасу («мако-вія»), яке відбувається 14 серпня, в церкві освячують сві¬жий мед. Його встановлено в 1164 р. на честь перемоги візантійців над мусульманами. Особливо шанований цей день у вітчизняному православ'ї, оскільки вважається, що саме 14 серпня хрестився великий київський князь Воло¬димир. Третій — «хлібний» спас відзначають 29 серпня, приурочуючи його до закінчення жнив і початку озимої сівби. Християнство пов'язує його із вшануванням неру¬котворного образа Христа, відбитого на рушнику і переда¬ного ним Авгарю — царю Едесси.
У багатьох парафіях Спасові свята є і престольними (храмовими).
Воздвиження Хреста Господнього. Одне з дванадеся-тих свят, присвячених культу Хреста як символу христи¬янської віри. З хрестом церква пов'язує кілька подій. За переказами, римський імператор Костянтин перед однією з найбільших своїх битв мав видіння: на небі осяяний хрест із написом «Ним перемагай!». Тієї ж ночі імператорові з'явився уві сні сам Ісус Христос і порадив узяти в битву прапор із зображенням хреста. Костянтин так і зробив, крім того, наказав своїм легіонерам намалювати знак хреста на щитах. У битві Костянтин здобув перемогу і з того часу увірував у чудодійну силу хреста, хоч історичні факти свід¬чать, що на ознаменування перемоги Костянтин звелів ви¬карбувати монети із зображенням язичницьких богів, які, як він вірив, допомагали йому в битві з ворогами.Церква встановила це свято в пам'ять про здобуття матір'ю Римського імператора Оленою в IV ст. хреста, на якому був розіп'ятий Ісус Христос. Щоб його бачив народ, хрест підняли (воздвигли) на горі Голгофі, де був Христос страчений, а на місці, де хрест було знайдено, збудували храм, освячення якого відбулося 13 вересня 335 р. Воздвиження Хреста Господнього урочисто відзнача¬ється 27 вересня. Воно супроводжується пишними ритуа¬лами. Під час богослужіння виносять прикрашений кві¬тами хрест і встановлюють його посередині храму. Цере¬монія супроводжується дзвоном, церковними піснями.