Дослідження інтелекту у студентів вищих навчальних закладів

1.4. Особливості розвитку інтелектуального рівня студентів.

У роботах присвячених дослідженням інтелектуального розвитку студентів виявились особливості, обумовлені особливостями навчання студентів і їхніх зацікавлень.

Для дослідження невербальних компонент інтелекту використовувався тест ”Круги”. Тест полягав у тому щоб на бланку на якому було надруковано 20 кругів намалювати предмети і явища, використовуючи круги як основу.

Для обробки результатів використовувались три показника: швидкість виконання, кількість областей з яких було використано теми і оригінальність. Всі малюнки розбивались по темам: природа, науково-технічна область, космос, спорт, побут. [4] .Опитування проводилось у Казанському і Тартуському університеті, а також у Таллінському педінституті імені Е. Вільде. У Казанському університеті у тестуванні брали участь 1200 чоловік, а у Тартаському університеті і Таллінскому педінституті – 158 чоловік. Дані про особливості образного мислення студентів різних курсів отримані з опитувань у Тартау і Талліні, а про особливості на різних факультетах у Казанському університеті.

В наслідок обробки результатів виявлено, що у п’ятикурсників найчисленнішими є малюнки на тему “побут” (що обумовлені створенням сім’ї) і “орнамент” (що можна пояснити зростом рівня узагальнення у результаті навчання у ВУЗі).

Малюнки другокурсників переважно були на тему ”наука техніка” і “спорт”. Перше пояснюється впливом спеціалізації на зміст образної пам’яті: у них ще нема “вузько-фізичної” спрямованості мислення. А друге викликане тим, що у другокурсників великі можливості займатись спортом.

Цікавою є переважання тем за статевою ознакою. Так студентки усіх факультетів мають більше малюнків на тему “природа” і “побут”, а у студентів – “спорт” ”техніка”.

Спеціалізація по факультетам має такий характер. Малюнки з науково-технічної області більше у фізиків і менше у гуманітаріїв. Образи природи переважають у мужчин історико-філологічного спрямування і жінок-біологів. Менше всього образи природи зустрічаються поміж малюнків математиків.

П’ятикурсники переважають першокурсників за оригінальністю. У цій роботі під оригінальним вважався той малюнок, який або не зустрічався у інших студентів, або ж зустрічався лише у кількох.

Проте поміж тим інтелектом який ми отримали, чи набули в процесі нашого життя в суспільстві, є також штучний інтелект. [12] .

1.5. Штучний інтелект – на сторожі закону.

Усі ми пам’ятаємо відомі американські фiльми-антиутопiї “Термiнатор”, “Суддя Дред”, “Машина смерті”, “Матрикс”, “Дiзнання пiлота Пiрса”, “Лекс”, де роль стражів закону відведено здатним мислити машинам – роботам, що згодом збунтувалися проти свого творця (повторення біблійного бунту) i чи то створили свою машинну цивiлiзацiю, ворожу людині, чи то обмежилися одиночним бунтом. Саме в такому, есхатологічному ключі бачиться багатьом проблема штучного інтелекту з усіма її небезпечними наслідками. Негативним прогнозам закономірно протистоять оптимістичні (фільми серії “Робокоп” – тому свідчення). Саме поняття “робот”, уведене в побут чеським письменником К. Чапеком у 1921 р. у драмі “Расумовськi Універсальні роботи”, спочатку було перейнято добрим гумором. Енциклопедія дає таке визначення: “Робот – автомат в вигляді людини-акули, яка управляється телемеханічно і виконує декілька складних операцій”.

Знаменно, що перші застосування штучного інтелекту мисляться i вважаються найбільш необхідними для впровадження саме у сфері правоохоронній, що відрізняється чотирма моментами: 1) Законом, що становить певний набір правил (актів, інструкцій, кодексів i т.д.), i механізм їхнього застосування (алгоритм дії); 2) підвищеним ризиком стосовно представників Закону; 3) можливостями здійснення помилок та їхніх наслідків; 4) ризиком бути втягненим у корупцію.

Усі ці ознаки, звичайно, є i в митній службі, від продуктивності i злагодженої роботи якої значною мірою залежить економічне здоров’я держави. I хоча різні кібернетичні пристрої i прилади в роботі митниці посiдали вже солiдне мiсце, головне рiшення залишається за людиною – суб’єктом волі, а це, як відомо, обтяжено спокусами, що їх далеко не завжди людина здатна витримати.