Спілкування

План:

1. Спілкування. Функції спілкування. Спілкування як комунікація.

3

1.1. Спілкування і діяльність.3

1.2. Функції спілкування.4

1.3. Невербальна комунікація.6

1.4. Вербальна комунікація.8

2. Спілкування як інтеракція. Соціально–психологічний клімат групи.

12

2.1. Види взаємозв’язку в спільній діяльності.13

2.2. Сумісність та спрацьованість.17

2.3. Соціально–психологічний клімат як результат та умава ефективності спільної діяльності.

18

3. Список використаної літератури24

1. СПІЛКУВАННЯ. ФУНКЦІЇ СПІЛКУВАННЯ. СПІЛКУВАННЯ ЯК КОМУНІКАЦІЯ

Уся система ставлення людини до інших людей реа¬лізується у спілкуванні. Поняття «спілкування» є одним із центральних у системі психологічного знання. Соціальна функція спілкування полягає в тому, що воно виступає за¬собом передатні суспільного досвіду. Його специфіка ви¬значається тим, що в процесі спілкуваніш суб'єктивний світ однієї людини розкривається для іншої, відбувається взаєм¬ний обмін діяльністю,, інтересами, почуттями та ііг. У спіл¬куванні людина формується і самовизначається, виявляючи свої індивідуальні особливості. Результат спілкування — на¬лагодження певних стосунків з іншими людьми. Завдяки спілкуванню здійснюється інтеграція людей, виробляються норми поведінки, взаємодії. Зв'язок людей у процесі спіл¬кування є умовою існування групи як цілісної системи. Спілкування координує спільні дії людей і задовольняє пот¬ребу в психологічному контакті. Потреба у спілкуванні є однією з первинних потреб дитини. Вона розвивається від простих форм (потреба в емоційному контакті) до більш складних (співробітництво, інтимно-особисте спшкувашія). В процесі індивідуального розвитку змінюються мотиви спіл¬кування. М. І. Лісіпа окреслила такі стадії розвитку потреби дитини в спілкуванні: потреба в увазі та доброзичливості дорослого (перше півріччя життя), у співробітництві (ранній дошкільний вік), у зацікавленості дорослого запитами дити¬ни (молодший та середній дошкільний вік), у взаєморо¬зумінні та співпереживанні (старший дошкільний вік). Ос¬новні мотиви у спілкуванні дітей дошкільного віку — пізнавальні, ділові та особистісні.

1.1. Спілкування і діяльність

Спілкування тісно пов'язане з діяльністю. Будь-яка форма спшкувашія виступає як форма спільної діяльності, люди завжди спілкуються в процесі певної діяльності. Поєд¬нання діяльності однієї людини з діяльністю інших людей утворює спільну діяльність. У спільній діяльності форму¬ються не тільки суб'єкт-об'єктні (людина — предмет діяль¬ності), а й суб'єкт-суб'єктні відносини (людина —людина). Сутність .спілкування полягає у взаємодії суб'єктів діяль¬ності.