Економічні та політичні переміни у країнах Балтії в 1990-х, поч. 2000-х рр
Ще у березні 1998 р. в ході візиту до Швеції Президент України неодноразово наголошував на необхідності поглиблювати зв’язки півдня та півночі Європи, а балто-чорноморське співробітництво пропонував націлити на реалізацію спільних проектів транспортування нафти і газу, на розвиток комунікаційних мереж, створення спільних підприємств.
Після здобуття незалежності найвдалішим роком для країн Балтії був 1997-й. Тоді темпи зростання економіки в Естонії досягли 10,6%, у Латвії — 8,6%, а в Литві — 7,3%. На той час ці країни вже нагадували швидше розвинені західноєвропейські, ніж те, чим була більшість колишніх радянських республік. За досить невеликий проміжок часу вони змогли перетворитися з цілком закритих економік на найяскравіший приклад швидкої дерегуляції й торгової лібералізації. Також вражала створена за такий короткий термін і ефективно функціонуюча юридична система, включаючи відповідне до умов ринкової економіки право власності.
Деякі незалежні дослідження визнавали в Естонії більш відкриту економіку, ніж в багатьох країнах ЄС. Більшість торгових бар’єрів було знято невдовзі після здобуття незалежності, і для членства в СОТ (яке вона одержала в листопаді 1999 року) країні фактично довелося запровадити нові мита на імпорт.
Незважаючи на те, що до 1998 року країни Балтії вже істотно переорієнтувалися на Захід, криза в Росії сильно вдарила по їхніх економіках. 1999 року лише Латвія змогла збільшити виробництво на 1,1%. Естонія закінчила рік із спадом на рівні — 1,1%. Проте ознаки пожвавлення економіки з’явилися ще в другій половині 1999-го. Уже в першому півріччі 2000 року темпи зростання економіки Естонії становили 6,4% — вона перша з країн Балтії вийшла з кризи й продовжує лідирувати серед них.
Спрямована на макроекономічну стабілізацію політика уряду призвела до того, що компанії були змушені реструктуризуватися та швидко пристосуватися до нових умов діяльності. Це дозволило Естонії одержати максимальну вигоду від більш сприятливих міжнародних економічних і фінансових умов. У результаті скоротилися великі дефіцити бюджету й рахунки поточних операцій, а також знизився інфляційний тиск. Так, якщо 1996 року рівень інфляції в Естонії становив 19,8%, то в другому кварталі торік цей показник знизився до 3,7% у розрахунку на рік. За перші сім місяців 2000-го експорт товарів у вартісному вираженні збільшився на 49%(!) — значно швидше, ніж імпорт, а експорт послуг лише за перший квартал 2000 року зріс на 31%, що ще збільшило й без того значний надлишок балансу послуг.Така ситуація пояснюється розвиненим банківським сектором. Нині в Естонії функціонують шість банків і одне відділення іноземного банку, проте до вересня 2000 року 95% загальних активів контролювалося трьома найбільшими вітчизняними банками. На цю саму дату безнадійні кредити становили лише 2,1% їх загального кредитного портфеля. Усі значні банки мали позитивний фінансовий результат як 1999 року, так і 2000-го. Після продажу третього найкрупнішого державного банку іноземним інвесторам під контролем банків з іноземною власністю виявилося понад 95% внутрішніх банківських активів. Це зміцнює позиції місцевих банків у довгостроковому періоді.
Водночас однією з проблем Естонії залишається безробіття, яке переступило 10-відсотковий рівень, і це незважаючи на брак кваліфікованої робочої сили. Аналітики пояснюють те, що відбувається, масштабною реструктуризацією компаній, а також тим, що система освіти просто не встигає за потребами ринку.
Також надалі реформування потребують системи — пенсійна й охорони здоров’я. Проте запровадження персональних накопичувальних рахунків відкладено до 2002 року. Крім того, уряд планує зробити цю систему добровільною, а не обов’язковою.
Країни Балтії вже високо інтегровані з країнами ЄС. За даними Конфедерації галузей фінської промисловості, сьогодні одна п’ята торгівлі дев’яти країн Балтійського регіону відбувається всередині регіону, і цей показник щорічно збільшується на 20%. 60—70% торгівлі Естонії, Латвії й Литви припадає на власний регіон. Нині найбільшим торговим партнером Естонії є Фінляндія. А для Скандинавських країн порти країн Балтії є найзручнішим торговим шляхом: продовольчі товари, технології з виробництва товарів споживання й устаткування рухаються у південному напрямку; текстиль, лісоматеріали й інші товари — на північ.
Нинішній рік також обіцяє бути успішним для економіки Естонії. Більшість аналітиків сподівається на продовження позитивних тенденцій, які намітилися 2000 року. Проте можливе незначне уповільнення темпів зростання економіки, приблизно до 5,5%, що здебільшого обумовлюватиметься погіршенням світового економічного клімату.
Також очікується збільшення цього року середньої заробітної плати в Естонії ще на 10%.