Ультраправі партії
СНПУ виникла в результаті об’єднання найрадикальніших елементів національного руху Львівщини. Кістяк СНПУ складають члени та керівники Львівської варти Руху, а також ОУМ “Спадщина”, яка відрізнялась своїм інтегральним націоналізмом.
Восени 1993 року у Львові був створений Надзвичайний Комітет Порятунку Нації та Держави (НКПНД). До складу якого разом з УКРП та СНПУ увійшло Студентське Братство, де на той час до проводу ввійшли націонал-радикали. З числа членів Студентського братства були створені “народні загони”, перед якими ставилось завдання охороняти демонстрантів і не допускати провокацій під час масових заходів 21 вересня на відкритті чергової сесії Верховної Ради.
З поверненням до Львова ці загони не були розформовані, а влилися до лав СНПУ. Осторонь цих подій залишилось Студентське Братство університету “Львівська політехніка”, яке відмовилось брати участь у НКПНД.
Оцінюючи ці події, СУС (Союз Українського Студентства) виключив зі своїх лав Студентське Братство Львова. В подальшому багатьох колишніх братчиків можна було бачити на зборах СНПУ 1).
В основу своєї діяльності СНПУ ставить єдність соціального і національного. Відповідно до цього і названо партію, теоретичні підвалини якої становить праця Я.Стецька “Дві революції”. “Зараз, - на думку Голови СНПУ Я.Андрушківа, - розвалити державу можуть тільки важкі соціальні проблеми. А їх вирішити, як це відомо з історії інших країн світу, може тільки націоналістичний уряд, тільки йому під силу швидко вивести народ з кризи, а значить - зміцнити віру людей у національну ідею, у свою кращу долю”.“У зв’язку з перспективою масової деградації людей, цілих народів, - говорилося під час презентації СНПУ 19 листопада 1995 р. у львівському театрі ім. М.Заньковецької, - ми є чи не останньою надією білої раси, людства взагалі... Нам рішуче треба сепаруватися від північно-східного сусіда. І це не тільки тому, що він агресивний, може загарбати нас, а перш за все тому, що вносить у наше життя, психологію народу якості, відмінні від європейських цінностей”.
Програмні цілі СНПУ можна звести до кількох пунктів:
- соціал-націоналісти виступають проти демократичних партій, які сповідують вищість права людини над правом народу;
- ліві сили - це п’ята колона в Україні;
- дії уряду щодо скорочення армії неправильні;
- у силових структурах мають бути патріоти, еліта нації і т.ін.
Більшість членства СНПУ складають молоді люди з вищою освітою та студенти. Структуру партії вдало визначив її Голова - Я.Андрушків: “Засади нашої партії - це ніби мікромодель держави”.
Не дивлячись на подібність символіки СНПУ до свастики, жодної акції на підтвердження свого іміджу ця партія за останній час не провела. За виключенням, можливо, подій 21 вересня 1993 року, коли “народні загони” з’явилися під стіни Верховної Ради одягнуті в усе чорне, тим самим відрізняючись від одягнених в камуфляжі УНСОвців. Захоплення чорним кольором є своєрідною візиткою СНПУ. Студенти-члени партії одягаються в чорні “трійки” зі значками - символами СНПУ, - це, так би мовити, партійний однострій.
Соціал-Націоналісти брали участь у виборах до Верховної Ради, однак не отримали жодного мандату. Партія провела своїх людей лише до Львівської міськради.
СНПУ має власну газету - “Соціал-Націоналіст”, що виходить щотижня у Львові.
IV. Українська національна асамблея-українська національна самооборона. (УНА-УНСО)
Українська Національна Асамблея виникла в результаті приходу до керівних структур Української Міжпартійної Асамблеї керівників націоналістічної фракції СНУМу, пізніше - Української Націоналістічної Спілки (УНС).