На тему: Партійно-політичний спектр сучасної України. Ліві партії
Як кінцеву мету Кізіма пропонує «демократичний соціалізм», до якого потрібно прийти від бюрократичного. При цьому проф. Кізіма різко засуджує соціал-демократизацію СПУ, оскільки це приведе до капіталізації країни. Потрібно «перескочити» етап капіталізації, або не допустити його (за Кізімою).
Радикальні послідовники Кізіми навіть вимагали якісно змінити Програму СПУ. «Необхідно записати в Програмі, що Соціалістична партія України не є ідейною спадкоємницею партії більшовиків і не вважає марксизм-ленінізм єдиною складовою своєї теорії. Керуватися теоретичними схемами кінця ХІХ - початку ХХ століття, стоячи на порозі третього тисячоліття, мабуть, недоцільно. Надзвичайно шкідливими видаються ідеї економічного детермінізму і войовничого атеїзму, що принижують, спрощують духовну сутність людини.
Ми, соціалісти, повинні відстоювати не вузькокласовий, вузькопартійний інтернаціоналізм, а єдність чесних людей усіх класів та соціальних груп, націй і народностей усіх країн світу на ґрунті спільної відповідальності за долю планети» 26).
Зрозуміло, що подібні думки не залишилися поза увагою. Розпочалася жвава дискусія на сторінках «Товариша». А це могло призвести до організаційного оформлення партійних фракцій, і в кінцевому рахунку, - розколу. В редакції «Товариша» створили т. зв. «редакційну раду», яка стала вирішувати, які статті публікувати і дискусія припинилася. Однак таке штучне стримування ідеологічної дискусії може призвести до тяжких наслідків для СПУ. Проти Кізіми виступили О.Ющик, член Президії Політради СПУ, та численні керівники регіональних організацій.
Так, О.Ющик в своїй статті «Що далі?» нещадно громить «антипартійну» позицію Кізіми, а керівники Чернівецької організації СПУ пропонують «звільнити марксизм-ленінізм від збочень, догматизацій та забезпечити його розвиток з урахуванням сучасних умов. 27). До дискусії приєдналися й ортодокси.
Голова Дніпропетровського обкому та член Політради СПУ В.Березко зазначив: «Потрібно прямо заявити, що програма-мінімум СПУ - це є не що інше, як програма, що стверджує соціал-демократичні ідеї. Але чому ми не задовольняємося програмою-мінімумом - бо більш важлив, значно складніше і ближче по духу соціалістам України - продовження соціалістичного будівництва. Тому заклики окремих активістів СПУ потіснити її з лівого ряду в бік соціал-демократії на постійну основу є не що інше, як зрада інтересів свідомої частини трудового народу” 28). Як бачимо, в керівництві партії, на противагу групі, що тягне програму в лоно європейської соціал-демократії, дехто почав активно задумуватися про стрибок ліворуч, щоб обійти довго розгойдувану і більш аморфну КПУ і виїхати таки фаворитом, використовуючи незадоволення мас.
А.Славін, аналізуючи діяльність СПУ на даному етапі, зазначив: «Можливо, маємо розгортання розколу між двома групами апаратчиків в СПУ: першої - яка отримала шмат пирога влади та використовує звичайні апаратно-номенклатурні інтриги для закріплення свого положення, та другої - що не отримала свого. А, можливо, це лише ілюзія розколу, чергове намагання СПУ всидіти на двох стільцях та не звалитися між ними” 29).
Найближчий з’їзд має остаточно визначити ідеологію СПУ як самостійну від КПУ та інших лівих угруповань. Ідея «єдності лівих сил» лише зашкоджує соціалістам перейти на рейки Соцінтерну. Позбавившись люмпенсько-ностальгістського баласту, СПУ зможе стати партією парламентського типу.Активно діє СПУ і в міжнародній сфері. Так, 30 жовтня 1994 року в Києві відбулася нарада прдставників ряду партій соціалістиної орієнтації євразійського регіону. Нарада прийняла рішення про необхідність створення міжнароджної організації по координації регіоні - Євразійський Соцінтерн (ЄСІ). Комюніке підписали окрім СПУ, ще Соцпартія Молдови, Соцпартія Казахстану та Соціал-демократи Грузії. Соцпартія Румунії та Сербії виразили готовність прийняти участь в підготовці Установчого З’їзду ЄСІ. Підтримали цей проект ПАСОК (Греція) та ФКП (Франція). До учасників-засновників також приєдналась Соціалістична Партія Трудящих (Росія).
Установчий з’їзд Євразійського Соцінтерну відбувся в травні 1995 року під Києвом. Хоча ЄСІ активно співробітничає з Світовим Соцінтерном, все ж люмпенський рудимент затримує зближення. Цмкавим є той факт, що документи Євразійського Соцінтерну де в чому копіюють Соцінтерн - це вказує на намагання керівництва відійти від «стану невизначеності».
Структура СПУ є майже копією структури колишньої КПРС. Вертикальна піраміда місцевих організацій, яку завершує Політрада Партії та іі Голова. Однак керівництво не завжди діяльності політичних сил соціалістичної орієнтації в євразійському спроможне контролювати регіональні осередки. Особливд це стосується східних регіонів. Місцеві осередки СПУ, під час, висувають радикальніші гасла, чим ВКПБ або ПК(б)У. Під час, члени СПУ є одночасно членами КПУ, ГКУ, ПКПБ чи «Єдинства». Подібна ситуація ще більше загострює без того складні стосунки керівництва партії та регіонів.