На тему: Партійно-політичний спектр сучасної України. Ліві партії

Незадоволення діяльністю лівих фракцій пояснюється й тим, що надії більшості виборців на покращення свого економічного стану не виправдались. Комуністи не виправдали свого обрання. До того ж, керівництво КПУ закликало своїх прихильників голосувати за Л.Кучму на президентських виборах. Можна навіть стверджувати, що саме “лівим” Л.Кучма має завдячувати своїм обранням. Однак Леонід Данилович “зрадив” лівих і розпочав економічні реформи. КПУ оголосила про свою опозицію до Уряду та Президента. “Об’єднаний пленум ЦК та ЦВК Компартії України, - зазначалося в документі, - вирішує: керуючись програмною заявою передвиборчої платформи партії, виходячи з класових інтересів трудящих в економічній, соціальній, політичній та духовних сферах оголосити про перехід КПУ в опозицію до президентського антинародного Курсу” 8).Багато проблем у КПУ і з членством. Під час перереєстрації членів КПУ, своє членство в ній підтвердили люди пенсійного віку та ностальгуюче за минулим населення Східної та Південної України. “Дуже маленький відсоток робітників, - пише В.Іноземцев, - в партійних організаціях. Практично, скоро може виявитися, що партія робітничого класу буде без робітників” 9). Постійні спроби нав’язати профспілкам своє патронування не приносять успіху КПУ. Є випадки взаємодії апарату Федерації Профспілок України (спадкоємцю ВЦСПС) з КПУ, СелПУ та СПУ, однак ця взаємодія існує лише на рівні лобіювань та допомоги один одному в таборі “червоного директорату”. Спроба створити Всеукраїнський Союз Робітників (ВСР) виявилася більш вдалою, ніж створення профспілок, контрольованих КПУ. Однак, після Всеукраїнського з’їзду робіників, що відбувся 17-18 грудня 1994 р. в Києві, де було створено ВСР, діяльність цього союзу зведена до мобілізації робітників на підтримку комуністів у Верховній Раді. Тому на сьогоднішній день ВСР нараховує всього біля 300 активістів по всій Україні.

Симпатії “червоного директорату” КПУ отримала за допомогою обіцянок союзу з Росією. Як правило, представники т.зв. “червоного директорату” є ностальгуючими елементами, підприємства яких частково акціоновані, однак основні поставщики сировини знаходяться в Росії.

Провадячи лінію орієнтації на відродження Радянського Союзу, керівництво КПУ іноді все ж стає на позиції доволі яскраво вираженого націонал-комунізму (головно через позицію Б.Олійника). Однак подібна лінія керівництва зустріла шквал критики з місць. “Боятися стати на цей шлях не на словах, а на ділі, - пише перший секретар Полтавського міському КПУ В.Сільчук, - виступивши на захист людей праці, боятися революції в період контрреволюції й в той же час називати себе комуністами - ганьба !!! ”. Той же В.Сільчук пише: “В проекті Програми КПУ записано: “Компартія залишається вірна своїй принциповій лінії на побудову істінно демократичної правової держави...” Мабуть, слід було записати : “Компартія залишається вірною своїй принциповій лінії на побудову соціалістичної держави, вищою ціллю якої є задоволення розумних матеріальних та духовних потреб її громадян, в котрій гарантуються права та свободи, дотримуються закони та принципи справедливості”. Про яке “укріплення державності” сьогодні може йти мова, коли держава повністю протистоїть народу” 10).

Показовими є також події на ХХХ з’їзді СКП-КПРС, що відбувся 1-2 липня 1995 року в Москві. На з’їзд прибули 404 делегати з правом вирішального голосу і 58 делегатів з правом дорадчого голосу від 1300 тис. комуністів об’єднаних в 22 компартії та рухи, що діють на території СРСР. Серед гостей були присутні секретар ЦК Компартії Куби С.Херальдо, член ЦК Трудової партії КНДР Кім Хі Су та інші.

Найцікавішим було голосування пропозиції КПРФ (Комуністична партія Російської Федерації) про зміну назви СКП-КПРС, відмова від абревіатури КПРС. До з’їзду перший секретар Кемеровського обкому КПРФ Т.Аваліані заявив в інтерв’ю “Голосу Коммуниста” (Москва), що на з’їзді буде зроблено спробу трансформувати єдину монопартію СКП-КПРС просто в Союз Компартій, причому без вказування території, тобто створення в перспективі Інернаціоналу, куди зможуть увійти Перу і Уругвай, і взагалі будь-яка компартія. Думаю, що деякі компартії, в основному це КПРФ та частина КПУ, виступлять за це” 11).

Однак під час голосування вимоги КПРФ про виключення абревіатури КПСС з назви Союзу Компартій не було підтримано. Таким чином, 270 делегатів, в тому числі від КПУ, проголосували за збереження назви СКП-КПРС, 125 - проти. Від України виступила лідер Союзу Комуністів України, перший секретар КПУ (КПРС) Т.Яброва. Вона проінформувала з’їзд про відновлення структур КПРС в Україні, а також відзначила, що всі присутні на з’їзді є членами КПРС. Й хоча сьогодні дехто проштовхував думку, що ні КПРС, ні СРСР не може бути, це неправда. Вони є. Умови відновлення Союзу реальні. Союз Комуністів України виступає за єдність наших рядів на ленінських позиціях, а не будь-якою ціною” 12). Таким чином, КПУ була вимушена відмовитися від альянсу з КПРФ, бо втратила б ініціативу, яку відразу б перехопила КПУ(КПРС)-СКУ. Імідж захисника ідеї відродження СРСР ще потрібен керівництву КПУ.

Основою КПУ є первинна партійна організація, яка утворюється рішенням установчих партійних зборів і реєструється вищим партійним органом. Первинні партійні організації об’єднуються згідно з існуючим адміністративно-територіальним поділом у районні, міські, а останні - в обласні, Київську міську організацію, Компартію Криму.