Формування ліберальних ідей у політологічній спадщині М.П. Драгоманова

1) права людини і громадянина ;

2) місцеве самовряду¬вання: управління ж всією Росією за посередництвом центральних представницьких зборів, без визнання і забезпечення цих прав і міс¬цевого самоврядування, повинні вважатись так само мало охоро¬няючим свободу та інтереси України зокрема, як і сучасний устрій Російської імперії" [10,16].

Отже, критикуючи ті чи інші хиби, або недогляди в драгомановському проекті розвитку місцевого самоврядування, треба бра¬ти до уваги, що у його працях, присвячених цим проблемам, мова йшла про завдання українського руху на ближчі роки та десятиріч¬чя. Ці цілі мали свідомо поміркований характер на загал не спри¬ятливої для проголошення радикальних вимог на кшталт української незалежності тощо.

До позитивних рис драгомановського теоретичного бачення віднесемо те, що розвиток місцевого самоврядування пов'язувався ним із поглибленням кризи абсолютистсько-монархічних режимів, із піднесенням ліберального руху з посиленням національних і соціальних рухів.

Оцінюючи перспективи розвитку місцевого самоврядування і завдання суспільних сил у боротьбі за його розвиток, Драгоманов висловлює слушні думки про той історичний час, в якому перебу¬ває Росія в календарі розвитку світової, зокрема європейської циві¬лізації. На цій основі доходить висновку про неминучість змін у її ладі. Здебільшого, ці порівняння мають своєю основою історичний досвід двох європейських країн. На погляд Драгоманова, майбутнє Російської імперії та її народів могло розвиватися за двома моделями, основними, умовно кажучи, сценаріями - "німецьким" і "французьким" [10,52].

Пошук ефективної моделі місцевого самоврядуванняПершочергове питання, яке і до сьогодні викликає конфлікти між виконавчою та представницькою владою, між загальнодержавними установами та органами місцевого самоврядування, полягає в тому, як саме розмежувати сферу компетенції органів державної влади на місцях та органів місцевого самоврядування. Драгоманов пропонував досить раціональний підхід до розв'язання цього не¬простого питання. Він висловлював думку, що це вирішення по¬винно бути чітко і недвозначно зафіксоване юридичне, відобра¬жене в основному законі та в спеціальному законодавстві держави. Ці документи мали визначати функції та завдання місцевого са¬моврядування всіх рівнів у вигляді їх спеціальних статутів. "Але необхідно, - пояснював він, - щоби ці статути якомога більше мали на увазі, щоби установи з більш широким колом діяльності не були керівництвом над установами з менш широким колом діяльності, а щоби кожне мало якомога більш повну самостійність у своїм колі, особливо у справах, які воно сплачує власними коштами" [10,13]

У накресленнях засад майбутньої організації місцевого самов¬рядування Драгоманов намагався сполучити принципи прямої та представницької демократії. На основі перших він бачив за можли¬ве організацію самоврядування на рівні сіл, громад - через збори дорослого населення і діяльність обраного й підзвітного цим за¬гальним зборам старшини. А вже на рівні волосному, міському, повітовому та обласному функції народного зібрання передавались відповідним представницьким органам - думам. Думи могли утво¬рювати управи та інші виконавчі органи, а в своїй діяльності по¬винні були керуватися державним і обласним законодавством і на¬казами виборців. Не вдаючись у детальний правовий аналіз запропонованої Драгомановим схеми розвитку самоврядування (це, передусім, компетенція істориків держави і права), відзначимо, що проект "Вільна Спілка", по-перше, сконцентрував найкращі ідеї Драгоманова та його однодумців стосовно принципів організації та діяльності місцевого самоврядування, по-друге, він акумулював досягнення тогочасної української, російської, європейської та, без особливого перебільшення, світової політичної та правової думки, демократичної практики. Нарешті, цей проект, у своїх головних рисах, був теоретично придатним для втілення у життя за умови загальних демократичних змін у Росії.

Найцікавішою і найбільш оригінальною, на мою думку, є та частина проекту "Вільної Спілки", де визначені повноваження, форми та напрями діяльності обласних дум, передбаченні їх май¬бутні взаємини з центральними органами влади. Тут тема місцево¬го самоврядування переходить у проблему теоретичних уявлень Драгоманова про організацію федеративної держави. Тому розгля¬немо її остільки, оскільки вона стосується вищої форми діяльності органів і структур саме місцевого, у цьому разі - регіонального, об¬ласного самоврядування [2,156].

План розвитку місцевого самоврядування, запропонований Драгомановим у його працях, інколи відрізнявся подробицями і акцентами. Автор не вважає предметом аналізу дві попередні його політичні програми: одноосібну, у "Громаді" 1877 р., та колектив¬ну, від 1880 р., оскільки в них питанням місцевого самоврядування практично не приділено уваги. Але "Вільна Спілка" - досить ціліс¬ний теоретичний нарис. За багатьма ознаками він не тільки відпо¬відав своєму часові, але й випереджав ідеями суспільні запити на десятиріччя, а може й більше. Драгоманов усвідомлював огріхи та недоробки цього проекту: "Ми не мали і не маємо на увазі писати детальні проекти адміністративної і поліцейської реформи в Росії, -праця, яка вимагає більш спеціального вивчення і всебічного обго¬ворення людьми кабінету і практики", - щиро зізнавався він [10,51]. Не варто забувати, що поява "Вільної Спілки" відноситься до часу, коли Драгоманов ще вірив у силу земсько-ліберальної інтелігенції Росії і багато узгоджених з її представниками положень цього твору є результатами драгомановських-поступок іншим учасникам проекту утворення нової організації. Це стосується, зокрема, одно¬го з найбільш вразливих місць проекту - територіально-адміністра¬тивного поділу майбутньої держави. На момент написання проек¬ту найважливішим для Драгоманова було зрушити з мертвої точки український рух, зокрема, активізувати його ліберальні сили, спро¬бувати порозумітися з всеросійською опозицією. Тому і на цей, без сумніву найкращий за своєю розробленістю проект, у якому най діяльніше взяв участь Драгоманов, варто дивитись на тлі історичних обставин його появи, з урахуванням впливів кола політиків і гро¬мадських діячів, причетних до "Вільної Спілки".Якими б не були слушними зауваження щодо рівня правової професійності проекту, варто зауважити й інші аспекти драгомановських напрацювань із проблем місцевого самоврядування. На¬віть в умовах незалежної України окремі механізми та форми ді¬яльності органів місцевого самоврядування, теоретично розроблені Драгомановим у 1884 р., ще не стали надбанням національної прак¬тики, а залишаються предметом дискусій про можливі шляхи вті¬лення ідей такого роду у життя. У той же час, в інших державах ці ідеї дали і продовжують давати позитивні результати.[21,413]