Демократичні перетворення в країні. Діалектичні і соціально-психологічні аспекти

3039

61

Щодо запитання анкети стосовно використання у побуті й державних установах державної української мови більшість старшокласників (70 % проти 30 %) віддають перевагу українській мові, але менше половини студентів (тільки 39 % проти 61 %) дотримуються такої ж думки. Цей результат можна пояснити тим, що молодь не усвідомлює значення державного статусу мови для консолідації і становлення нації (корінного етносу й етнічних меншин) як суб’єкта міжнародної діяльності щодо розвитку світової культури й цивілізації, а розглядає мову лише як засіб отримання інформації для задоволення потреб навчального процесу.Рівень ментальності молоді країн Центрально-Східної Європи щодо усвідомлення домінуючої ролі мови корінного населення в становленні нації істотно вищий, ніж в Україні. Таке загострено бережне ставлення до національної мови природне для країн, які століттями мали свою державу, свою національно свідому еліту, як наприклад, Росія, Франція, Польща або Угорщина. В Україні ж освіта століттями надавалась російською мовою, а до української мови поколіннями формувалось ставлення як до „мужицької”, неелітної, меншовартісної. Відторгнення рідної мови від корінного населення здійснювалося царськими указами, а потім радянськими постановами, а головне – винищенням або засланням національної еліти та значним переселенням в Україну росіян. Із зростанням міжнародних зв’язків функція мови як засобу спілкування у всіх країнах знижується, але як засобу консолідації нації – залишається або зростає. Духовна роз’єднаність народу, який одночасно становить електорат вибору представників для формування влади, є однією з найважливіших причин малоефективного реформування і демократизації українського суспільства.

Пропорції, наведені вище в таблиці, майже зберігаються і щодо вибору мови навчання: старшокласники віддають перевагу українській мові, причому показник цей вищий за попередній (78 % проти 70 %), а студенти – російській.

Якою мовою хотіли б ви навчатися?Старшокл.

(%)Студенти

(%)

українською

російською78

2239

61

Це, насамперед, наслідок забезпечення учнів переважно україномовними підручниками і літературою, а студентів – переважно російськомовними.

VІI

Подальші висновки опитування молоді випливають з аналізу емпіричних даних, наведених у таблиці нижче. Загалом 4/5 опитаних віддають перевагу демократичним орієнтирам щодо притаманних демократичним суспільствам національної (державницької, в інтересах держави) ідеї, політичного плюралізму, народовладдя, гласності політичних рішень владних структур, легітимності опозиції у парламенті і висловлювань соціально-політичного протесту, а також економічним принципам приватної власності, ринкової економіки, соціального захисту.

Вашим переконанням відповідають політичні принципи:

Верхній рядок: старшокласники (%)

Нижній рядок: студенти (%)