Демократичні перетворення в країні. Діалектичні і соціально-психологічні аспекти

V

Поставимо запитання: чому так сталося, що Україна, найбагатша за природними ресурсами, з найпотужнішим аграрним і промисловим секторами та інтелектуальним потенціалом країна серед усіх посткомуністичних країн, є найбіднішою і перебуває серед останніх щодо темпів і ефективності проведення політичних та економічних реформ?

Ефективність проведення реформ залежить від ментальності та консолідації населення. В нині незалежних пострадянських європейських країнах населення за ментальністю поділилося на національно свідому частину, що тяжіє до зміцнення державності, захисту національних інтересів, і на частину, що в умовах злиденного життя воліє повернутися до радянських часів, до того життєвого рівня, який був за тоталітарного режиму.

За наявності більш-менш потужної національно свідомої еліти, яка вболіває за інтереси держави, населення кожної, скажімо, з прибалтійських держав, підтримало національно-демократичні рухи і привело їх до влади. В цих країнах демократичні закони приймали демократичні парламенти, обрані демократичним електоратом. Тому підтримані народом уряди звернули увагу, насамперед, на формування національно свідомого електорату. Формування його відбувалося шляхом надання громадянства національно свідомим представникам народу, беручи до уваги те, що за радянських часів, згідно з комуністичною ідеологією, створювався єдиний “радянський народ” шляхом переселення національних меншин на схід, в азійську частину СРСР, а росіян – на захід, на території національних республік. Завдяки орієнтації на національно свідомих громадян країнам Балтії вдалося уникнути протистояння між антагоністичними політичними силами в державах і парламентах цих держав, і разом з тим уникнути блокування демократичних і ринкових реформ та здійснити їх “шоково”, за короткий час.

VI

З’ясуємо, яким характеристикам має відповідати ментальність громадян країни для успішного проведення реформ і побудови суспільства з гідним рівнем життя його громадян. Головні з них, що сприяють ідентифікації жителів з громадянством певної країни і формуванню конкурентоспроможної нації, такі:

• визнання і шанобливе ставлення до національних символів – Гімну, Герба і Прапора (і тим самим визнання Конституції і законодавства цієї країни, прав цієї нації);

• знання і сприйняття історичного минулого країни, культури корінного етносу з метою зміцнення нації;• знання і користування державною мовою – мовою корінного етносу – насамперед з метою консолідації громадян в націю, а також як засобу спілкування;

• духовна єдність народу завдяки єдиній вірі, що сприяє формуванню і зміцненню нації;

• обгрунтований мінімальний ценз осілості імігрантів в країні з метою адаптації до соціального й етнічно-культурного середовища.

Це – принципи демократичної ідеології, які, відповідно до законів діалектики, є антагоністичними по відношенню до радянсько-комуністичних принципів. Що це так, можна переконатися, спостерігаючи за відносинами депутатів партій демократичного і комуністичного спрямувань у парламенті України.

Задамося запитанням, якій ідеології з двох антагоністичних – тоталітарно-комуністичній чи радикально-демократичній – віддає перевагу нинішня молодь? Відповідь дасть змогу оцінити перспективу і стратегію розвитку українського суспільства. Розподіл відповідей молоді на комплекс запитань соціологічної анкети, який відображає смисл наведених характеристик громадянина, дає також уявлення про ментальність електорату найближчого майбутнього, а, отже, і розподіл політичних сил в парламенті й інших органах влади.

З цією метою співробітники лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г. Костюка АПН України 2001 року провели опитування старшокласників і студентів деяких навчальних закладів Києва. Зауважимо, що в соціологічній анкеті наведено низку пар антагоністичних ідейно-політичних тверджень. Респондент мав вибрати те з кожної пари, яке відповідає його політичній позиції, оскільки антагоністичні протилежності виключають проміжні, компромісні позиції. В разі ж неантагоністичних суперечностей компромісні позиції можливі.