Філософська антропологія
Наприклад, особливістю молодої людини є те, що во¬на статево (біологічно) дозріла (почувається дорослою), а соціально ще незріла — не має професії, не може матері¬ально утримувати сім'ю, вкрай обмеженим є її життєвий досвід. Між статевою і соціальною зрілістю молоді в су¬часному суспільстві існує розрив, якого не було (або він був невеликим) у традиційному суспільстві. Цим зумов¬лена соціальна неусталеність молоді, вразливість її психі¬ки, схильність до асоціальних дій. Дехто так зживається з роллю молодого, що до сивини не може вийти з неї. Це явище має назву «інфантилізм». Воно зумовлене неба¬жанням молодої людини брати на себе соціальні обов'яз¬ки, зумовлені її віковим статусом.
Іншим прикладом є так звана феміністична пробле¬ма. Жінка, яка на рівні свідомості почувається вільною особою і, отже, рівноправною в чоловіком, яка більшість соціальних обов'язків виконує на рівні з чоловіком, роз¬глядається суспільством як другорядна істота, зазнає дис¬кримінації за статтю. Це виявляється в обмеженні до¬ступу жінок до престижних занять (зокрема керівних), і в оцінці жіночої статі у культурі загалом. Так, в євро¬пейській культурі, згідно з біблійною традицією, жіноча стать оцінюється як гріховна, оскільки через Єву гріх увійшов у цей світ.
Відношення тіла і соціальності має і зворотний ас¬пект — підхід до тіла з позиції соціального. Під соціаль¬ним кутом зору тіло постає насамперед як здоров'я люди¬ни, тобто як здатність виконувати певні соціальні обов'яз¬ки, здатність забезпечувати власне існування. Турбота про здоров'я, свідоме ставлення до власного тіла є ознакою ци¬вілізованості суспільства.
Так, мистецтво —хореографія, скульптура, архітекту¬ра, живопис, поезія, театр та ін. можливе завдяки тому, ідо тіло людини «вміє» рухатися, чути, бачити, говорити. На¬віть особливості видів мистецтв зумовлені значною мірою різними тілесними здатностями людини.
Ознакою творів мистецтва є їхня співмірність з тілом людини, гармонія з ним. Так, основою музики, орнамен¬ту, поезії є біоритми (для інших істот, наприклад слона і бджоли вони, напевно, інші), а танець взагалі є виявом ритміки тіла. Співмірні людському тілу й архітектура, скульптура. Хмарочоси та єгипетські піраміди вражають наше сприймання, але, не будучи співмірними нашому тілу, не сприймаються як прекрасні.
Певною мірою вплинуло тіло і на релігійні уявлення. Міфологічні боги антропоморфні, а християнський транс¬цендентний Бог для того, щоб стати близьким, співмірним людині, втілився в образі людини. У мусульманстві Бог, є найбільш трансцендентним (не має ні образу, ні імені), між ним та людиною тілесним посередником виступає Му¬хаммед. А Будда взагалі вважається Богом-людиною.
Тіло конституювало й інші релігійні уявлення. Зокре¬ма, християнство, визнаючи душу чимось окремим від ті¬ла, вважає, що перед Страшним судом мертві воскреснуть у плоті. Наявність тіла в останньому акті людської драми не випадкова: справжніх страждань (пекло) і справжньо¬го блаженства (рай), які б не були пов'язані з тілом, хрис¬тиянство не уявляє.Тіло та його потреби зумовили мораль. Мораль і близьке до нього право спрямовані на приборкання зоологічного індивідуалізму. Виконання правових норм гарантується силою, яка, зокрема, передбачає тілесні покарання (ув'яз¬нення).
Співмірною, узгодженою з тілом є також техніка, адже технікою людина керує завдяки тілу. Вона є певною мі¬рою продовженням тілесних здатностей людини: посилює здатності рухатися, копати, піднімати тягар, різати і на¬віть думати.
Навіть в науці, зокрема в фізиці, простежується роль тіла, що зумовило поділ фізики на вчення про світло, звук, теплоту.
Отже, тіло людини відіграло істотну роль у формуван¬ні культури. Культуру загалом можна розглядати як шту¬чний, створений людиною світ, співмірний, згармонізований з людиною (її тілом).
Існує і зворотний вплив культури на тіло. Культура існує як певна символічна система, яка кожному включе¬ному в неї предмету надає свого відмінного від природно¬го, значення. Так відбувається і з тілом людини, включе¬ним у культуру. Воно набуває культового неприродного значення. Цим зумовлені заборона канібалізму, похован¬ня тіла, поклоніння мощам, татуювання, прикрашання тіла та ін. Від народження, коли немовля обгортають «крижмою» — полотном, що символізує його перехід із світу природи у світ культури, тіло людини потрапляє в новий світ, в якому його діяльність регламентується не природним, а культурним чином.
Загалом структура сфер буття людини тіло — свідо¬мість — соціальність — культура відкриває доступ до ро¬зуміння багатьох явищ людського життя.