Форма організації навчального процесу

У початкових класах найчастіше проводяться екскурсії, які поєднують елементи ілюстративної і дослідницької екскурсій, коли вчитель пояснює окремі питання, а потім ставить перед учнями завдання, що виконуються ними самостійно.

Підготовка до екскурсій:

1.Розробка річного календарного плану, де намічаються екскурсії з кожної теми.

2.Визначення навчально-виховної мети кожної екскурсії.3.Вибір місця екскурсії і попереднє ознайомлення з ним.

4.Ознайомлення дітей з метою і завданнями екскурсії, з правилами поведінки на екскурсії.

5.Підбір екскурсійного спорядження та інвентарю.

6.Визначення маршруту екскурсії.

7.Розробка розгорнутого плану екскурсії за схемою:

a)дата, клас;

b)тема;

c)мета;

d)маршрут;

e)обладнання;

f)проведення екскурсії;

g)опрацювання матеріалів екскурсії.

На місці екскурсії вчитель нагадує мету і завдання.

Під час екскурсії учні повинні добре розглянути об’єкти вивчення, зробити записи і малюнки. Вчитель дає вичерпні відповіді на запитання, докладно розповідає про об’єкт, що вивчається, пояснює причини виникнення явищ.

Під час екскурсії у дітей виникає багато запитань, які безпосередньо не стосуються теми екскурсії. У таких випадках треба давати правильні і зрозумілі пояснення, задовольняти їхню допитливість, заохочувати до спостережень, що розвиватиме інтерес до природи.

Після екскурсії обов’язково треба закріпити набуті знання, опрацювати зібраний матеріал. На наступному уроці вчитель підбиває підсумки екскурсії і пропонує учням зробити записи про свої враження від екскурсії. Зібраний матеріал використовують на предметних уроках та на уроках ручної праці: з нього виготовляють колекції, гербарії,поробки.

Підрозділ ІV. Домашні завдання

Домашня робота – форма організації навчання, при якій навчальна робота характеризується відсутністю безпосереднього керівництва вчителя. Домашні завдання тісно пов’язані з уроками.

При виконанні домашніх завдань учні продовжують своє навчання. Треба, щоб воно відповідало вимогам, які вчитель ставить на уроці. Це – пізнавальний інтерес, науковість, розкриття причинно-наслідкових зв’язків і т.д.