Технології навчання

технологія дозволяє звести до мінімуму ситуації, коли вчитель поставлений перед вибором і змушений переходити до педагогічних експромтів у пошуку прийнятного варіанта;

на відміну від раніше використовувалися методичних наукових розробок, орієнтованих на вчителів і види його діяльності, технологія пропонує проект навчального процесу, що визначає структуру змісту учбово-пізнавальної діяльності учнів.

Виконання учнем будь-яких навчальних завдань здійснюється на основі раніше засвоєної інформації про спосіб рішення подібних задач. По способі використання засвоєного раніше розрізняють два види діяльності: репродуктивну (точне відтворення уже відомого) і продуктивну (переробка відомого і створення нового). Освоєння діяльності починається з репродуктивного виду - дитина освоює способи діяльності, учиться застосовувати них на практиці. Після цього дитина починає самостійний пошук інших областей застосування вже освоєного їм досвіду, тобто здійснюється перехід до продуктивної діяльності.

В.П. Беспалько пропонує розглядати освоєння як процес, що складається з чотирьох рівнів:

учнівський - простий рівень репродуктивної діяльності;

алгоритмічний - більш складний рівень репродуктивної діяльності;

евристичний - перший рівень продуктивної діяльності;

творчий - самий складний рівень продуктивної діяльності.

Що повідомляє (пояснювально-ілюстративному) навчанню в основному відповідає репродуктивна діяльність учнів. Основна мета цієї технології навчання - засвоєння знань і їхнє наступне застосування на практиці, тобто формування умінь і навичок. Головні методи навчання, що повідомляє - пояснення в сполученні з наочністю, інструктаж і т.д. Задача вчителя зводиться до додатка матеріалу, щоб учні його зрозуміли і засвоїли. Ведучі види діяльності учнів - слухання і запам'ятовування, а безпомилкове відтворення вивченого - головна вимога й основний критерій ефективності. Це пасивно-споглядальне навчання. Воно жадає від школярів більш глибокої розумової діяльності (аналіз, синтез, абстрагування і т.д.), чим механічне завчання, але мислення носить відтворюючий характер.

Етапи діяльності викладача й учнів у цьому дидактичному процесі виглядає так:

Дія вчителяДія учня

1. Інформує про нові знання, пояснює.1. Сприймає інформацію, виявляє первинне розуміння.

2. Організує осмислювання навчальної інформації.2. Осмислює, поглиблює розуміння навчального матеріалу.

3. Організує узагальнення знань.3. Узагальнює засвоєний матеріал.

4. Організує закріплення навчального матеріалу.4. Закріплює вивчене шляхом повторення.

5. Організує застосування знань і оцінює ступінь засвоєння.5. Застосовує вивчене у вправах, завданнях і ін.

Обов'язкове-ілюстративне навчання має ряд переваг:

систематичність;

відносно малі витрати часу;

полегшує учнем розуміння складних знань, забезпечує досить ефективне керування процесом. Але поряд з цими перевагами йому властиві і великі недоліки - піднесення "готових" знань і звільнення учнів від необхідності самостійно і продуктивно мислити при їхньому освоєнні, у результаті слабко реалізується розвиваюча функція навчання - діяльність учня репродуктивна, тобто навчання сприяє підготовці виконавця, а не творця. І ще один істотний недолік - незначні можливості індивідуалізації і диференціації навчального процесу.Визначену роль при здійсненні репродуктивних методів може грати алгоритмізація навчання, тісно зв'язана з програмованим навчанням. Алгоритм - точне розпорядження про виконання в зазначеній послідовності операцій (дій), що приводять до рішення кожної з задач, що належать до деякого класу (або типові). Запропоновані операції (дії) повинні бути доступні адресатові. Вони можуть бути як елементарними (найпростішими), так і складними, заснованими на елементарних. До алгоритмів пред'являються вимоги визначеності (конструктивності), тобто однозначності запропонованих дій і операцій; результативності, що припускає, що при виконанні кінцевого числа операцій буде отриманий шуканий результат; масовості, що означає, що алгоритм застосуємо до рішення цілого класу задач.