Технології навчання

НИТ тісно зв'язані з програмованим навчанням.

НИТ не витісняють традиційні - кількість "паперової" і "плівкової" інформації продовжує наростати. Але процес інформатизації не зводиться до впровадження НИТ. Поступово складається багаторівнева система представлення інформації на різних носіях і в різних знакових системах, у яких тісно взаємодіють традиційні і НИТ. У зв'язку з появою і розвитком численних знакових систем, завдяки яким утвориться багатокомпонентне "інформаційне поле", виникає проблема інформаційної (комунікативної) адаптації людини в суспільстві.

Серед специфічних соціально-педагогічних проблем центральне місце займає протиріччя між темпом збільшення знань у суспільстві й обмежених можливостях їхнього засвоєння індивідом. Спроби дозволити це протиріччя приводять до відмовлення від абсолютного освітнього ідеалу (усебічно розвитий особистості) і заміщення його специально-детерминированным освітнім ідеалом - максимального розвитку здібностей людини із самореалізацією. Необхідно при цьому забезпечити людині право вибору напрямків утворення, що обумовлює введення достатно ранньої диференціації навчання і створення систем безперервного утворення. Реалізувати ідею безперервного утворення можливо, лише підготувавши необхідні умови для самоосвіти: створення організаційної і правової основи для доступу до різних джерел інформації, формування і розвиток у людини здібностей, зв'язаних з її пошуком, обробкою, сприйняттям, розумінням, використанням. Людина, що не володіє інформаційними технологіями, позбавляється одного з адаптаційних механізмів у динамічно розвивається соціумі. Виникає проблема формування і розвитку інформаційної культури індивіда.Практика інформатизації середніх шкіл поставила ряд проблем. Однієї з найбільш гострих (крім матеріальна й організаційних) є проблема "опору вчителів" упровадженню НИТ у процес навчання, викликана протиріччям між колективними формами навчання, характерними для класно-визначеної системи, і індивідуалізацією навчання, стимулируемой персональними ЕОМ. Інша проблема - ймовірне зменшення міжособистісних контактів за рахунок розширення звертання до знеособленої інформації. (Ця проблема, зокрема , зв'язана з феноменом "хакерства"). Важливе коло проблем зв'язане з правовими основами поширення інформації в системі утворення: права учнів на одержання інформації, захист від використання інформації про учнів іншими особами йому на шкоду і від несанкціонованого доступу до шкільних баз даних; авторське право, і, зокрема , використання в освітніх цілях інформації, на яку накладена заборона на безкоштовне поширення; захист інформації від навмисної і не навмисного псування (наприклад, комп'ютерні "віруси") і т.д.

7. Ігрові технології навчання

Гра - вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, у якому складається й удосконалюється самоврядування поводженням.

Ігрова діяльність виконує наступні функції: розважальної, комунікативну, самореалізації, игротерапевтическую, діагностичну, корекції, міжнаціональній комунікації, соціалізації.

Гри як метод навчання, передачі досвіду старших поколінь молодшим люди використовували зі стародавності. Широке застосування гра знаходить у народній педагогіці, у дошкільних і позашкільних установах. У сучасній школі, що робить ставку на активізацію й інтенсифікацію навчального процесу, ігрова діяльність використовується в наступних випадках: 1) як самостійні технології для освоєння поняття, теми, роздягнула навчального предмета; 2) як елемента більш великої технології; 3) як урок або його частини (уведення, закріплення, пояснення, контролю, вправи і т.д.); 4) як технології позакласної роботи (гри типу "Блискавиця", КТД і т.д.).

Поняття "ігрові педагогічні технології" включає досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. Педагогічна гра має істотну ознаку - чітко поставленою метою навчання і відповідної їй педагогічним результатом, що можуть бути обґрунтовані, виділені в явному виді і характеризуються учбово-пізнавальною спрямованістю.

Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при визначеній формі занять відбувається по таких основних напрямках: дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрової задачі; навчальна діяльність підкоряється правилам гри; навчальний матеріал використовується в якості її засобу, у навчальну діяльність вводиться елемент змагання, що переводить дидактичну задачу в ігрову; успішне виконання дидактичного завдання зв'язується з ігровим результатом.

Місце і роль ігрової технології в навчальному процесі, сполучення елементів гри й ученья багато в чому залежать від розуміння учителем функцій і класифікацій педагогічних ігор: