Звірі

Затуляється лапками

Та й плаче:

"Усі ж бо я та й городи

Обійшов.

Ніде ж бо я капустиці

Не знайшов”

. П.Воронько.

Зайчика злякались.

Ми ходили по гриби,

Зайчика злякались.

Поховались за дуби,

Розгубили всі гриби,

Потім засміялись –

Зайчика злякались !

І.Рісмане.

З а є ц ь с о н ь к о.

На верхів'ї сосни жив Зяблик, а під сосною - Зайчатко. Зяблик, бувало, вже причепурить своє гніздечко, поснідає і дзьобика вичистить, а сірий ще солодко спить. Прокинеться, розплющить очі і раптом згадає:-Ой проспав. Знову без капусти залишусь. Вдень бігти за нею якось боязко.

І до Зяблика:

-Як ти рано встаєш ! Невже тобі солодкі сни не сняться ?

Зяблик відповідає:

- Сняться й мені. Але я назавжди запам'ятав материнську пораду.

- Я теж хочу її знати, - каже Заєць.

Зяблик підлетів до його вуха й прощебетав: -

- Щоб всього доволі мати, треба рано вставати.