Звірі

повернулися птахи,веземо обід на луг.

Опустив лелека крила,Лиш хвилинку почекати

шпак кружляє у горі...я прошу товаришів,

Школа двері відчинила:поки збігаю по хати

Не журіться, дорогі !по насіння до шпаків.

Ми раділи і сміялись,

бо з насінням залюбки

ще до вечора склювали

березневий сніг шпаки !

О.Сенатович

Парами літають лісові плетухи - сороки. Вони мусять усюди побувати, усе побачити. Що там, під кущем? Може заєць - біляк ? Правда, зараз він не білий. Це він узимку в білій шубці, щоб часом вовк або лисиця його не помітили. А коли вже сніжку вже немає, а всюди проглядає земля, вельми небезпечно показуватися в зимовій шубці - враз помітить хижі звірі! От і доводиться міняти зайчикові свою шубку на сіру. Тепер його не легко побачити. Саме про нього складено загадку: "Влітку - сірий, взимку - білий".

У цей час народжуються маленькі зайчата. Зайчата народжуються зрячими. Одягнуті вони теж уже по - літньому. Чимало їх у цей час може загинути від кігтів хижаків. Тож коли ви побачите зайчика, не лякайте його, обійдіть стороною. А якщо він хворий і безпорадний, допоможіть, нагодуйте.

- Діти, а хто з вас знає віршика про зайчика. /Діти розповідають віршики, які підготували за завданням вчителя/.

М.Познанська.

ЗАЙЧИКИ.

В лісі сніг. У лісі звірі.

Ось зайчатка скачуть сірі.

Сірі їстоньки хотять.

Бідні зайчики голодні,

Ще не снідали сьогодні.

Біжить зайчик дорогою.

Біжить зайчик дорогою

Та й скаче,