Використання фольклору у морально-естетичному вихованні школярів

З'ясуйте, як би ви віталися з учителем, дорослими, товаришами. Чому ви обрали саме таке привітання?

II. З поданих уривків запам'ятайте ввічливі слова

... Вилизькала та до журавля:

— Вибачай, журавлику, — що мала, тим тебе й приймала, а більше нема нічого.

— То спасибі ж, — мовить журавель. — Приходь же, лисичко, тепер ти до мене в гості.

"Лисичка та журавель".

— Здоров, Іване-царенку! Куди тебе Бог несе?

— їду, — каже, — дідусю, світ за очі, шукати своєї жінки, вона десь у тридесятім царстві, у Баби-Яги— костяної ноги... Чи ви, дідусю, не знаєте, де вона живе?

— Чому не знати? Знаю.

— Скажіть, будь ласка, дідусю, й мені!

"Царівна-жаба".

Виділені слова записуються на дошці і використо¬вуються в наступному завданні.

III. Озвучте малюнок. Учням пропонується сюжетний малюнок на теми " Ми прийшли в бібліотеку", "На пе¬рерві", "Ми робимо покупки" та інші. Дітям необхідно в парах скласти діалог з використанням ввічливих слів, виділених із казки. Такий вид роботи сприяє розвитку практично-діяльнісного компонента поведінки.Пропонуємо деякі види роботи з українською на¬родною казкою "їжак та заєць".

1. Після прочитання казки дітям пропонуються запитання, які допоможуть розкрити моральне на¬вантаження казки.

— Яке правило спілкування порушили їжачок і заєць?

— Як повівся зайчик?

— Чому поведінку зайчика не можна назвати культурною?

— Які почуття викликала в тебе поведінка зайчика?

— Чому їжачок та його жінка змогли перемогти?

— Що трапилось із зайчиком?

— Чому він був покараний?

— Які почуття викликала в тебе поведінка їжака та його дружини?

2. Добір прислів'їв, які відображають головну думку казки. Якщо діти знають недостатню кількість прислів'їв, то вчитель пропонує вибрати з тих, що за¬писані на дошці.