Використання фольклору у морально-естетичному вихованні школярів
3) інакомовлення, або прислів'я з переносним значенням («Чути віз по гуркоту коліс»).Перша група найдоступніша для дитячого сприй¬мання («Зробив діло — гуляй сміло», «Громадою ве¬лику справу зробиш» тощо) завдяки тому, що в таких прислів'ях конкретне значення кожного слова допо¬магає пояснити значення усього вислову. Наприклад, школярі тлумачать «Добрі діти доброго слова послу¬хають»: «Гарна і розумна дитина послухається порад дорослих», або ж, дещо змістивши наголоси в прислів'ї, діти звертають увагу й на інше його тракту¬вання: «Хороше дитя послухає тільки добрі поради, а злих не виконуватиме». Учні схоплюють ще одну важ¬ливу ознаку прислів'їв: їх емоційну незабарвленість поза певною ситуацією використання. Конкретний зміст кожного такого твору-мініатюри розкривається тільки в ситуативному оточенні. Тут варто запропону¬вати школярам відшукати у своєму минулому досвіді події, що могли б спонукати до висловлення прис¬лів'їв, або ж самостійно придумати їх.
Ця група прислів'їв виступає також ефективним засобом виховання моральних почуттів учнів на клас¬них годинах, у бесідах, дискусіях для обговорення різноманітних вчинків чи людських вад.
Без праці не проживеш.
Більше роби, та менше говори.
Будь господарем своєму слову.
Книжку читай — розуму набирай.
Вчитися ніколи не пізно.
Друга група — прислів'я, в яких поєднується і пря¬ме, і переносне значення. Вона не менш важлива, оскіль¬ки слугує містком від першої групи до інакомовлення («Дерево видно за плодами, а людину — за її ділами», «Коня керують уздами, а людину словами» тощо).
Такі прислів'я особливих труднощів у тлумаченні не викликають — перша частина пояснює другу або нав¬паки. Але важливо обов'язково звернути дитячу увагу на влучно дібрані порівняння, наприклад, дерево — людина, плід — діло, кінь — людина, узда — слово.
Така робота не лишає школярів байдужими до влучних народних афоризмів, вони замислюються над їх значенням, дослуховуються до їх звучання.
Ці вислови пробуджують у дітей естетичні почут¬тя, вчать розуміти виразність, образність рідної мови, готують до сприймання поезії.
Птиця створена для польоту, а людина — для роботи.
Добрий чоловік без роботи, що бджола без меду.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.
Наука для людини, як сонце для життя.
Гарна птиця пером, а людина розумом.
Голова без розуму, що млин без води.
Поміч у свій час, що дощ у засуху.
Остання група прислів'їв — інакомовлення. Зовсім не дивно, що подеколи учні намагаються розгадати їх як загадки. Але на відміну від загадки, де потрібно відшукати зашифрований предмет (явище), в прислів'ях криється характеристика певної ситу¬ації, яка легко виявляється в конкретних умовах, де розтлумачує події і вчинки. Саме тому метафоричні прислів'я найліпше вводити в активний мовленнєвий запас дітей, «прив'язуючи» до певної ситуації. Можливі два шляхи накопичення прислів'їв: