Використання фольклору у морально-естетичному вихованні школярів

Це прислів'я могло виникнути у будь-який час, але його переносне значення з'явилось тоді, коли хтось порівняв до¬лю людини, що постійно перебуває далеко від Батьківщи¬ни і сумує за нею, з каменем, що так само може потрапи¬ти далеко від скелі. Можливе й інше пояснення, що жорстока і черства людина не має коренів, так, як і камінь.

Прислів'я мені подобається простотою мови, завдяки чому можна легко зрозуміти зміст. А його сила в близь¬кості до народу, вона вчить людей не перетворюватись на камінь і не забувати свої корені.

За такого аналізу школярі сприймуть глибину прис¬лів'я, зрозуміють зроблені узагальнення, побачать і відчу¬ють, якими засобами досягається художня досконалість.

На цьому етапі доцільним також буде вид робо¬ти з трьома прислів'ями — з переносним значен¬ням, переносним і прямим, прямим — до теми «Праця»:

Всього не переробиш, а прагнути треба.

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.

Бджілка мала, а й та працює.

До теми «Знання»:

Грамоти вчиться — завжди пригодиться.

Пташка красна пір'ям, а людина знанням.

Корінь навчання гіркий, та плід його солодкий.

Така добірка сприятиме розумінню дітьми остан¬ньої групи прислів'їв, допоможе з'ясувати її особли¬вості, виявити глибинне значення та метафоричність.

Робота над прислів'ями може бути продовжена і в позаурочний час Це ігри «Хто більше знає прислів'їв?» на конкретну задану вчителем тему, бе¬сіди, конкурси на кращий малюнок за прислів'ям, на кращий сюжет, створення класної «Скарбнички на¬родної мудрості» і так далі.

Підбиваючи підсумок, хочеться навести слова В.Сухомлинського: «Найважливішим засобом впливу на ди¬тину, облагороджуванням її почуттів, думок, пережи¬вань, є краса і велич, сила і виразність рідного слова Роль цього засобу в початковій школі, де кожна зустріч з новим явищем навколишнього світу пробуджує в сер¬цях дітей почуття захоплення, неможливо переоціни¬ти». [Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям — Вибр. твори: У 5 Т. — К: Рад. шк., 1977. — Т.З. — C.202]

РОЗДІЛ ІІІ

Можливості використання фольклору як могутнього засобу морально-естетичного виховання з точки зору педагогічного та наукового досвіду

3.1. Історична роль фольклору у морально-естетичному вихованні школярів.

Чому сьогодні так часто з являється зневага дітей до батьків, відчуженість між ними? Чогось подібного колись не чули. В Україні не лише до батька, матері, діда й баби, а навіть подружжя, сусіди між собою зверталися на "Ви". Любов і повагу до батьків, старших, як і працьовитість, гідність, релігійність, у наших родинах виховували змалку.

Слово батьків або старших у родині було законом для молодших. Вони вже змалку мали свої обов'язки, вчилися різної роботи, посильно працювали. Дівчатка переймали науку від матері, баби — вчилися прясти, вишивати, ткати, розписувати писанки, шити одяг, давати лад у хаті. Хлопчики вчилися чоловічого ремесла від батька чи діда. Наприклад, колись було за правило, що дівчинка 7-10 років могла вже вишити собі сорочку. Талановитий майстер, який виготовив багато музичних інструментів (зокрема, бандур), нині вже покійний Олександр Корнієвський розповідав, що він навчився працювати з деревом від батька і у семирічному віці сам зробив маленьку скрипку.