Використання фольклору у морально-естетичному вихованні школярів

й звичаї народу,

що колись передавались

від роду й до роду?

Ромашка. Чи цінуєте надбання,

що народ наш має?

У фольклорному змаганні

успіхів бажаєм.

Вчитель. Барвінок і Ромашка допомагатимуть мені проводити конкурс.

Часто у житті ми зустрічаємо слово «фольклор». Буквальний переклад цього слова — «народна мудрість». Один із його жанрів — колядки і щедрівки.

Колядували 7 січня на Різдво переважно парубки. Вони збиралися гуртами, вибирали ватажка, «козу», «пастуха» з пугою та інших персонажів. Ватаг постій¬но носив головний атрибут — зірку. Заходячи на под¬вір'я, колядники просили дозволу і, коли господар по¬годжувався, починали забавну виставу з пісень-колядок і жартівливих сценок. У текстах коля¬док оспівувались господар, господиня та їхні діти. Зи¬чили їм щастя і здоров'я. Колядників господарі щед¬ро обдаровували. Отримані продукти і гроші молодь віддавала на молодіжні розваги — «вечорниці», які справлялись 8 січня. Зустрічайте, друзі, колядників, які покажуть звичай таким, яким він був у давнину.

Звучить грамзапис пісні «Добрий вечір» у вико¬нанні українського народного хору ім. Г.Верьовки. Заходить гурт колядників, попереду ватаг із зіркою, за ним «коза», «пастух», «маланка» та інші учасники вертепу. Еони вклоняються глядачам, учням, на сцені, звертаються до вчителя.

Ватага. Пане господарю! Дозвольте поколяду¬вати, щастя, здоров'я побажати вашій оселі.

Вчитель. Ласкаво прошу!

Гурт виконує колядку «Коляд, коляд, колядниця». Розігрується дійство учасниками.

Ватага. Бажаємо цій хаті,

щоб всі були багаті.

Обдаруй нас, не скупися,

щоб твій ячмінь уродився,

щоб нажали сто кіп жита,

щоб сім'я була вся сита.

Щоб скотина водилася,

щоб пшениця родилася.