Ігри-заняття із сюжетними картинками

Мета. Вчити дітей слухати розповідь вихователя, відповідати на запитання реченнями, правильно вимовляю¬чи слова українською мовою. Ввести до словника слова: сопілка, писанка, візерунок. Закріпити слова і дії народної гри та народного таночку. Розвивати уявлення, мислення, мовлення. Вихову¬вати інтерес до народної творчості.

Хід заняття

Діти з вихователем завітали до ляльки Галі.

— Добрий день, Галю, ми прийшли до тебе в гості.

Запросивши дітей сісти, лялька співає пісеньку:

Українка я маленька,

Українці батько й ненька.

І сестричка й братик милий

На Вкраїні народились.

— Ми з вами живемо в Україні, то й будемо продов¬жувати вчитися розмовляти українською мовою. Як зва¬ти ляльку, до якої ми прийшли в гості? (Діти повторю¬ють).

Галя приготувала для вас цікаві іграшки. Але щоб одер¬жати їх, спочатку відгадайте загадку:

Голосок тоненький має,

Всіх маляток звеселяє,

Ви на ній всі граєте

Хто вона — впізнаєте?

Не паличка, не гілочка

Звуть мене... (сопілочка).

— Про що ця загадка?

Так, про сопілочку. (Діти повторюють).

Російською мовою це — дудочка. Що в мене в руці? Так, сопілочка. Давайте скажемо разом — сопілочка. (Ро¬здає всім дітям сопілочки і закріплює назву).

— Що в тебе, Оленочко? На чому ти граєш., Андрійку? Вихователь пропонує послухати дітям.

— У лялечки Галі є товариш Іванко. Пішли вони одного разу до річки. Світило сонечко, зеленіла травичка, співали пташ¬ки. Зрізав Іванко гілочку верби і вирізав з неї сопілочку. Прикрасив її і почав грати на ній, а Галочка з подружками пішла тан¬цювати.

— Давайте і ми пограємо на сопілочці. Треба дмухати в цей отвір, а дірочки звер¬ху по черзі закривати пальчиками. (Пока¬зує).