Товарознавча оцінка асортименту та якості вершкового масла

З мікробіологічних показників у маслі враховують загальну кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів (МАФАМ) та титр кишкової палички. У кисловершковому маслі загальна кількість МАФАМ не нормується. Наявність патогенної мікрофлори в 25 г масла не допускається. У маслі нормується вміст токсичних елементів, антибіотиків та пестицидів. Кількість цих речовин не має перевищувати медико-біологічні та санітарні норми.Масло із загальною оцінкою нижче 6 балів або за смаком і запахом нижче 2 балів, з відхиленням від вимог нормативно-технічних документів за фізико-хімічними, мікробіологічними, медико-біологічними та санітарними нормами, упаковане в забруднену тару, з неправильним або нечітким маркуванням до реалізації не допускається [4,9,10].

4. РИНОК ВЕРШКОВОГО МАСЛА

4.1. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ РИНОК ВЕРШКОВОГО МАСЛА

Так як вершкове масло дуже давно має вжиток у харчовій промисловості, ринок його попиту та пропозиції також розвивається досить стрімко.

Після різкого зниження в 1986 – 1994 рр. виробництво масла стабілізувалося і починаючи з 1995 року значно менше знижується. Однак, імовірно, що більш високі поставки молока і проблеми, що спостерігаються на експортних ринках деяких молочних продуктів, наприклад, сиру, призвели до незначного збільшення у 1999 році. Більш – менш такий же розвиток можливий і у споживанні масла. В середньому протягом 1995 – 1999 рр. Загальне споживання масла коливалося в межах 1,76 млн т з незначною тенденцією до зниження. Подібно до сиру та деяких інших молочних продуктів поточний експорт масла відбувається на відносно низьких рівнях. Після різкого зниження в 1998 році експорт масла з ЄС, як і очікувалось, знизиться ще раз у 1999 р На цей час його оцінка становить 160000т. Основна причина цього зниження полягає в значному скороченні імпорту масла Росією.

Прогнозоване виробництво масла залишиться більш – менш на теперішньому рівні, що відбиває більш високу поставку жирного молока, обумовлену збільшеннями поставок молока та обмеженням використання у виробництві інших молочних продуктів.

Є ризик, що більша частина додаткового молока, яке постачається на молочні господарства, особливо після збільшення квоти у 2000 – 2002 рр., буде використовуватися у виробництві масла і сухого знежиреного молока, які можуть бути продані через інтервенції. Виробництво інших молочних продуктів, імовірніше, поглине лише малу частину додоаткових поставок через наявний попит. Істотне збільшення використання молока у виробництві сиру, наприклад, здається малоімовірним через обмеження збільшення внутрішнього попиту та відсутність перспектив для більш високого експорту, принаймні у близькій перспективі.

Імпорт масла буде збільшуватися в короткотермінових прогнозах перед стабілізацією в межах 110000 т в середньотермінових прогнозах в результаті Генеральної Уголи з тарифів у торгівлі GATT(збільшення тарифних квот на мінімальний доступ на ринок) та інших зобов’язань з імпорту. Експорт масла врегульований в межах 200000 т щорічно після очікуваного відновлення у короткотермінових прогнозах, особливо через нормалізацію в торгівлі з Росією. Прогнози світового ринку торгівлі маслом предбачають деяке збільшення у середньотермінових прогнозах. Але найбільша частина очікуваного збільшення, що припадає на країни, що розвиваються, імовірніше за все буде поставлена Новою Зеландією та Австралією, які неперервно розширюють виробництво молока та експорт молочних продуктів, в той час як частка ЄС на світових ринках постійно знижується. Тому не очікується, що в середньотермінових прогнозах, експорт ЄС буде значно вищий за 200000 т щорічно. Таким чином, експортні поставки масла ЄС залишаються в значній мірі нижче зобов’язань GATT з субсидованих експортних поставок. Але до кінця 1998 -–1999 рр. субсидовані ЄС експортні поставки масла (якщо будуть накопичені на рівні 1995 –1996 рр.), будуть приблизно на 1 млн т менше, ніж теоретично дозволені Угодою GATT.

Як було сказано, споживання масла має тенденцію до все ще незначного зниження, не дивлячись на деякі ознаки стабілізації, що спостерігається протягом декількох років. Приблизно 30% загального споживання субсидовано різними регламентованими заходами на внутрішньому ринку. Споживання масла на душу населення має незначний спад, який більш очевидний ніж для загального споживання. Беручи да уваги розвиток за останні роки прогнозується продовження зменшення споживання масла, але більш помірне, ніж у минулому. Прогнозується споживання масла на душу населення на рівні 4,5 кг у 2006 р. у порівнянні з 4,65 на теперішній час. Цей прогноз припускає щорічну зміну приблизно на 0,5%. Очікуване зменшення в загальному споживанні дещо нижче (-0,3%) через очікуване збільшення населення.

Баланс по маслу показує, що якщо практично експорт не буде значно вищий за вищезазначений, особливо в наступні декілька років, то може очікуватися деякий тиск на інтервенційні запаси, не зважаючи на підтримку внутрішнього споживача, яка продовжується (див. додаток 1) [1,7].