СВІТОВЕ ГОСП-ВО, ЙОГО СТРУКТУРИЗАЦІЯ Й ОСОБЛ-СТІ РОЗВИТКУ.
•“Транснафтотруба” (вир-во труб нафтового асортименту)
Але створення ФПГ наштовхнулося на проблему узгодження принципових положень законодавчого регул-ня на національн та міжнародн (двосторон) рівнях. В україні найбільші суперечки виникли у питаннях щодо пільг ФПГ, місця банківського капіталу у таких стр-рах.
У контексті загальносвітового розвитку (тенденцій до об'єднання банківськ кап-лів і можливостей пром підпр-ств) переваги великомасштабного бізнесу на коопераційній основі на міжнародних ринках майже безальтернативний.
Однією з галузей, де Україна плідно кооперується з російськими підприємствами, є авіаційна (вир-во літаків Ан-70, авіадвигунів для російських літаків і гелікоптерів).
Зважаючи на офіційно проголошений курс інтеграції України до ЄС досить складним у сучасних умовах буде завдання встановлення і пожвавлення коопераційних відносин із західними підприємствами. У цьому напрямку можна використати кооперацію з колишніми партнерами по РЕВ як “трамплін” на захід, оскільки такі країни, як Польща, Чехія, Угорщина є одними з найреальніших кандидатів до вступу до ЄС. Правда, ці країни самі змушені вирішувати схожі проблеми, адже європейська економіка прагне до дедалі більшої замкнутості, насамперед у сфері виробничої кооперації.
132. ВАЛЮТНИЙ РИНОК УКРАЇНИ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ФУНКЦ-НЯ.
Валютний ринок (ВР) – це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж іноземних валют на основі попиту та пропозиції.
1. Формування валютного ринку України (ВР) пов’язане з процесами трансформування укр економіки. Функціонування купону на початк етапі форм-ня ВР розглядається не як обіг національної валюти, а як заміна готівкового рубля. Відсутня система національного регулювання ВР, курс відносно інших валют визначався через крос-курс стосовно російського рубля, який відігравав також роль ключової резервної валюти.
2. Другий етап розпочався з виходу Укр з рублевої зони в кінці 1992 р..У 1993р головною ознакою ВР стало запровадження ел-тів системи його регулювання. З прийняттям низки законодавчих актів була створена юридична основа для подальшого розвитку ВР.
3. Наступним етапом (08.1993-08.1994) у розвитку ВР була спроба створення державної валютної монополії (запроваджено фіксований вал. курс, та аукціонний продаж інвалюти через тендерний комітет та ін.) В результаті цих заходів гальмувався експорт та стимулювався імпорт, що призвело до зменшення вал надходжень в Укр. та різким зростанням попиту на інвалюту.
4. Четв.етап: період лібералізації ВР та відносної стабілізації вал курсу карбованця: відновлення роботи Валютної біржі розроблено систему заходів для наближення та уніфікації офіційного та ринкового курсу валюти, встановлення вал курсу за результатами торгів на вал біржі. Ці заходи направлені на децентралізацію ВР, в результаті: збільшилася пропозиція інвалюти та стабілізувався курс укр карбованця, створені значні вал. резерви, знизилися темпи інфляції. Всі ці фактори разом з повним контролем НБУ над фінансовою ситуацією країні створювали сприятливі умови для проведення грошової реформи (09.1996).
Сучасний стан на ВР:
Функціонування гривні у 1997 р. відбувалося без потрясінь (девальвувала на 0,3%) Та в1998р внаслідок російської фін. кризи – на 80%, 1999 – на 52%.
Проте це неєдиний чинник падіння гривні, крім того:
•неефективність регулятивних методів НБУ
•тиск зовнішніх боргів
•політичний чинник, пов”язаний з виборами Президента.В цих умовах ринкові механізми не здійснювали стабілізаційного впливу на ВР. Тому НБУ змушений був тримати курс гривні незмінним та формально продовжувати політику валютного коридору, дія якого закінчилася в кінці 1998р.