СВІТОВЕ ГОСП-ВО, ЙОГО СТРУКТУРИЗАЦІЯ Й ОСОБЛ-СТІ РОЗВИТКУ.

- операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах та на міжбанківському валютному ринку;

- роботи на контрактній основі фізичних осіб України з іноземними суб'єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами; роботи іноземних фізичних осіб на контрактній оплатній основі з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.121. ПЕРЕДУМОВИ ВИХОДУ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАРУБІЖНІ РИНКИ. ПОШУК І ВИБІР ПАРТНЕРІВ.

Вихід на зарубіжні ринки можна розглядати в багатьох аспектах, але при цьому слід мати на увазі, він сам по собі не повинен бути самоціллю, а передумовою тривалого закріплення на зарубіжних ринках і головне реалізацією певних конкурентних переваг.

Україна в економічному розумінні досить невелика країна, і тому для входу в світове господарство повинна обрати пріоритетні напрями прикладення своїх ресурсів. Відповідно до ситуації, що склалась на разі в Україні виділяється кілька пріоритетних напрямів виходу на зарубіжні ринки і отже і залучення до міжнародного поділу праці. Ці напрями відповідають відповідним політико-економічним групам, що мають певну вагу у українському суспільстві.

Перша – це група, сфера інтересів якої лежить у галузі сільського господарства та пов’язаних з них галузей переробної промисловості. Хоча її реальна влада за часи незалежності значно зменшилась, особливо після останніх виборів, проте вона залишається впливовою. Застосовує концепцію Аграрно-промислового розвитку. Ця група вважає необхідним досягнення таких умов: 1. Недопущення введення приватної власності на землю. (Тут слід вбачати не ідеологічні причини, а те, що сільське господарство знаходиться в глибокій борговій ямі, і приватизація землі може підірвати вплив аграрного лобі через перехід власності в руки кредиторів). 2.Інтергація з Росією, Білорусією та іншими республіками колишнього СРСР (Знову ж таки не ідеологія визначальна, а конкурентоспроможність вітчизняного сільського господарства в Європі нульова, а кол. СРСР є непоганим ринком при певному рівні протекціонізму). 3. Проведення м’якої фіскальної та валютної політики. Темпи девальвації гривні слід прив’язати до російського рубля. 4. Ліквідація боргів с/г бажано просто через списання.

Друга група – представники ВПК та машинобудування. Зараз реально нарощують політичну вагу. Засади конкурентоспроможності сформульовано у програмі “Рух на випередження”. 1. Якомога швидша інтеграція у європейські структури, участь у міжнародних організаціях з метою зняття обмежень на зовнішню торгівлю України. Ініціатор вступу в ГАТТ/СОТ. Поки, що для цієї галузі шлях в Європу лежить через ринки Африки, Південної Америки, Азії. 2. Створення фінансово-промислових груп з підприємствами Європи. Можливе залучення в ці структури російських партнерів, але це тимчасово, оскільки в майбутньому посилюватиметься тиск на відрив України від російського впливу (перехід у іншу зону впливу). 3. Група зацікавлена у відносно стабільній валюті, через експортну орієнтацію бажана її помірна девальвація. Бажано введення податкових пільг для іноваційних підприємств і створення технополісів.

Третя група – з орієнтацією на сировинний експорт (яскравий приклад металурги). Фактично панувала до останнього часу, але її політика зазнала краху.

Четверта група – виробники товарів народного споживання. Поки що в стадії формуваня. Зараз експортні інтереси носять спорадичний характер.

122. СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ЕКСПОРТУ ТА ШЛЯХИ ЇЇ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ.

У 1998р. загальний обсяг експорту склав 12637,4 млн. дол., причому 33% загального обсягу експорту надходило з України до країн СНД, 30% до країн Європи (переважно до країн ЄС та Вишеградської групи(Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Словакія)), 24% до країн Азії. У 1997 та 1996 роках ці показники склали відповідно 14231,9 млн. дол., 39%, 24,2%, 27% та 14400,8 млн. дол., 51,42%, 22%, 18,8%. Абсолютний обсяг Е скоротився, питома вага експорту до країн СНД теж скоротилася на користь Європи та Азії. В товарній структурі Е провідними є такі статті: неблагородні метали та вироби з них - 42,2%, прод хім пром - 10,1%, мінеральні продукти - 9,2%, машини та устаткув - 8,7%, а також транспортні зас та продукція рослинного походж. Головними торгівельними партнерами України залишаються РФ та Німеччина.