Сучасна зовнішньоторговельна політика України

Шосте засідання робочої комісії СОТ, проведене 8-9 червня 1998 p., розглянуло проблеми подальшого прискорення процесу набуття Україною повноправного членства у Світовій організації торгівлі. На засіданні обговорювалися питання розробки проекту доповіді робочої групи і Протоколу приєднання України до СОТ. Постановою Кабінету Міністрів України було затверджено першочергові заходи щодо забезпечення процесу приєднання України до ГАТТ та вступу до СОТ, а саме: продовження переговорів про приєднання з членами СОТ, визначення терміну реформування зовнішньо­торговельного режиму, повна гармонізація національного законодавства з вимогами і нормами системи ГАТТ/СОТ.

12 липня 2000 p. відбулося сьоме засідання робочої групи з питань розгляду заяви України про вступ до Світової організації торгівлі. Українська сторона надала детальну інформацію про законодавчі зміни у сферах, що стосуються компетенції СОТ, підготовила відповіді на запитання країн – членів робочої групи та інформаційні меморандуми з економічних питань (понад 25 документів) [34].

Підсумовуючи результати переговорів, учасники засідання наголосили, що забезпечення процесу вступу України до СОТ багато в чому залежатиме від підготовки, узгодження з робочою комісією та реалізації Плану дій України щодо реформування економічного законодавства відповідно до вимог СОТ на 2000 та 2001 pp. [37].

Під час 8-го раунду переговорів, що проходили 13-14 червня 2001 p. у Же­неві, робоча група з питань розгляду заявки України про вступ до СОТ відзначила позитивні зрушення на шляху приєднання України до СОТ. Серед них, зокрема:

напрацювання Міжвідомчої комісії з питань вступу України до СОТ, у яку входять працівники 16 міністерств та відомств, збільшення кількості урядовців, котрі опрацьовують проблеми, пов'язані зі вступом;

прийняття законів "Про стандартизацію", "Про підтвердження відповід­ності" та "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", що входять до пакета законопроектів, прийняття яких є обов'язковою умовою для вступу до СОТ.

До важливих питань, що залишаються неузгодженими, належать:

1. Проблема зниження ставок тарифів на імпортні товари. У принципі істотних розбіжностей у поглядах експертів щодо тарифів не було. Більшість тарифних ставок в Україні перебуває на прийнятному рівні, а від захисту кількох груп товарів уряд найближчим часом відмовлятися не збирається. Протекціоністська політика захисту інтересів вітчизняних виробників приводила здебільшого до позитивного ефекту. Як зазначалося під час переговорів, нинішній уряд України підходитиме до визначення тарифних ставок зважено: планується передусім зниження ставок на товари, що не виробляються в Україні.

2. Проблема обмеження державної підтримки сільського господарства – одна з основних умов вступу України у Світову організацію торгівлі. Проте Україна не виявила готовності відмовитися від дотування сільського господарства, тому ця проблема залишиться каменем спотикання в подальших переговорах України і СОТ.

3. Проблема припинення субсидіювання окремих галузей економіки. Йдеться про пільги при сплаті мита, надані деяким галузям, а також спеціальним економічним зонам і територіям пріоритетного розвитку. Іноземні експерти стверджують, що поки такі пільги не буде скасовано, шлях у СОТ Україні закритий. Але вітчизняні чиновники, схоже, не готові виконати цю вимогу, оскільки це завдасть істотного удару державним підприємствам. Однак, надаючи пільги одним підприємствам, влада змушує інших більше платити в держбюджет.

4. Проблема створення українського інформаційного центру в міжнародній системі ISO.NET, гармонізації понад 1000 стандартів відповідно до вимог Міжнародної організації стандартизації.

5. Проблема посилення законодавства із захисту інтелектуальних прав.

6. Головною проблемою лишається обов'язкове прийняття низки законо­проектів, насамперед митного і податкового кодексів, закону про страхування, авторське та суміжні права, приєднання до Римської конвенції тощо [37].

Отже, за найоптимістичнішими прогнозами, Україна зможе стати членом СОТ не раніше ніж за два роки. Проте, на думку Гектора Мілана, працівника Де­пар­таменту зі вступу країн до СОТ, "ми повинні розглядати не час, а результат".