Гнійні захворювання пальців
При сухожилковому панариції II, III, IV пальців вони зігнуті. У такому положенні зменшується натяг сухо¬жилків. М'які тканини дуже набряклі, найменші рухи, особливо розгинання, супроводжуються сильним болем. Різкий біль з'являється й у разі дотор-кування зондом до шкіри в проекції су¬хожилків. Спроби розігнути палець суп-роводжуються дуже сильним болем, що є головним симтомом сухожилкового панарицію. Порушується й загальний стан хворого: до 39—40 °С підвищуєть¬ся температура тіла, з'являються слабкість, озноб, головний біль, зго¬дом розвивається набряк тилу кисті.
При тендовагініті І, V пальців всі місцеві явища швидко поширюються на долоню, навіть на передпліччя. Зах¬ворювання супроводжується лімфангі-том і лімфаденітом.
Лікування сухожилкового панарицію оперативне. Що швидше проведено операцію, то кращі наслідки. Річ у тім, що ексудат, який нагромаджується в сухожилковій піхві, стискає судини, які кровопостачають сухожилок, що призводить до швидкого змертвіння останнього.
Деякі хірурги у фазі серозної ексу¬дації рекомендують пункгувати сухожил-кову піхву з відсмоктуванням 1—2 крап¬лин гною і введенням в неї розчину бен¬зилпеніциліну натрієвої солі. Прокол сухожилкової піхви проводять у межах середньої фаланги. Антибіотик вводять у великій концентрації (100 000— 200 000 ОД бензилпеніциліну натрієвої солі і 1 мл новокаїну).
Операцію проводять під різними видами наркозу. Запропоновано бага¬то розрізів для доступу до сухожилків. Найчастіше застосовують два паралельні розрізи на рівні середніх фаланг, які проводять на долонно-бічних поверхнях пальця. Додатково роблять один розріз на долоні для розкриття сліпого мішка сухожилкової піхви. Випускають гній, порожнину піхви промивають антибіо¬тиками, ділянку над сухожилком дре¬нують гумовою смужкою. Палець і кисть іммобілізують гіпсовою пов'язкою.
Коли сухожилок має тьмяно-жовтий колір, це свідчить про його змертвін¬ня. У такому разі зберігати його недо¬цільно, його треба видалити і провес¬ти тендоектомію.Деякі хірурги рекомендують після розтину гнійного тендовагініту і про¬мивання сухожилкової піхви зашивати рану. Тканини довкола неї інфільтру¬ють антибіотиком. Таку маніпуляцію повторюють у післяопераційний період кілька разів.
Складніше лікувати сухожилкові па¬нариції І і V пальців. При них теж про¬водять долонно-бічні розрізи в ділянці середньої фаланги пальця. Крім цьо¬го, роблять додаткові розрізи на долоні (по внутрішніх краях підвищення вели¬кого пальця і мізинця з розкриттям ліктьової і променевої синовіальних су¬мок). У разі поширення процесу по синовіальних піхвах на передпліччя тре¬ба розкривати клітковинний простір Пирогова—Парона.
Тривалість лікування хворих із сухо-жилковим панарицієм — 20—40 діб.
Сухожилковий панарицій часто при¬зводить до стійкого порушення функції пальця внаслідок змертвіння сухожил¬ка. Спостерігаються поодинокі випад¬ки смерті від ускладнення сепсисом.
Суглобовий панарицій — це гнійне запалення міжфалангових і п'ястково-фалангових суглобів. Він може бути первинним і вторинним. Первинний є наслідком травми сугло¬ба (проколювання, поранення), часті¬ше з тильного боку. У разі вторинного суглобового панарицію інфекція прони¬кає в суглоб з сусідніх тканин (при підшкірному, сухожильному, кістково¬му панариціях).
Клінічне суглобовий панарицій виявляється наявністю сильного болю в ділянці ураженого суглоба, рухи в якому стають неможливими. Суглоб набуває веретеноподібної форми, тильні міжфалангові борозни згладжу¬ються. Спостерігається місцеве підви¬щення температури. Набряк і гіпере¬мія шкіри виражені найбільшою мірою з тильного боку пальця. Під час натис¬кування на кінець пальця хворий відчу¬ває біль у ділянці ураженого суглоба. Палець дещо зігнутий для максималь¬ного розслаблення суглобової сумки. Запальний процес може зруйнувати бічні зв'язки, і тоді в суглобі з'явля¬ються нефізіологічні рухи. У разі руй¬нування міжсуглобових хрящів у суглобі відчувається хрускіт. Діагноз підтвер¬джується шляхом рентгенологічного дослідження і пункції суглоба, за якої з його порожнини можна отримати не¬велику кількість каламутної рідини.
Лікування суглобового панарицію в стадії серозної ексудації може бути кон¬сервативним: пункція суглоба, від¬смоктування гною, промивання порож¬нини антисептиком, введення в неї антибіотика, іммобілізація пальця і кисті гіпсовою лонгетою, введення ан¬тибіотиків.