Гнійні захворювання пальців
Уразі локалізації запального проце¬су на основній і середній фалангах про¬водять розрізи по бічних поверхнях пальця відповідної фаланги (мал.73).
Можна застосовувати також по¬здовжні розрізи через точку найбільшої болючості. Після розкриття осередку запалення і створення умов для еваку¬ації гною вирізують некротизовані тканини. Рану дренують гумовими смуж¬ками. Не рекомендується застосовува¬ти марлеві тампони, бо вони швидко висихають і гальмують відплив гною.
Деякі автори після розтину гнояка і проведення некректомії рекомендують у післяопераційний період накладати пер¬винні шви, інфільтруючи кілька разів тканини бензилпеніцилін-новокаїно¬вим розчином.
За наявності загальних клінічних проявів проводять детоксикаційну те¬рапію.
Пароніхія — це запалення нігтьово¬го валика. Частіше причинами виник¬нення пароніхії є мікротравми тильної поверхні кінцевої фаланги, поблизу нігтя, задирки. Характеризується па-роніхія болючою припухлістю при-нігтьового валика і гіперемією сусідніх тканин. Уражений валик нависає над нігтьовою пластинкою. Пальпація кінця пальця, особливо біля основи нігтя, різко болюча. Іноді гній може проникнути під нігтьову пластинку, і тоді виникає піднігтьовий панарицій. Під час натискування з-під шкірного валика виділяється гній. Загальний стан хворих майже без змін.
За локалізацією гною розрізняють поверхневу (субепідермальну) і глибо¬ку пароніхію. У разі останньої гній зби¬рається в товщі нігтьового валика.Лікування пароніхії починають із за¬стосування консервативних заходів. Кілька разів на добу роблять теплі ван¬ночки із розчину натрію гідрокарбона¬ту. Проводять фізіотерапевтичні про¬цедури. Щоб забезпечити відтікання гною, пінцетом або ножичками можна трохи відтягнути угору нігтьовий ва¬лик. Коли це не допомагає, показане оперативне лікування. Роблять два роз¬різи нігтьового валика (по 0,5 см кож¬ний) як продовження двох країв нігтьо¬вої пластинки. Відсепаровують клапоть нігтьового валика. Розтинають прокси¬мальний кінець нігтьової пластинки і вирізують її на відстані 0,5 см в місці, де вона відшарована від ложа. Важли¬во добре відхилити при цьому нігтьову пластинку, ретельно видалити гній, не пошкоджуючи при цьому нігтьового ложа і нігтьового валика. Інакше ніготь і нігтьовий валик, які відростають, бу¬дуть деформованими і розщепленими. Після описаних вище маніпуляцій кла¬поть нігтьового валика кладуть на місце, накладають асептичну пов'язку (опера¬ція Каневела).
Піднігтьовий панарицій є наслідком травмування і інфікування дистального краю нігтя (піднігтьового ложа). Причиною його є різні задир¬ки, уколи, дрібні травми. Піднігтьо¬вий панарицій може бути первинним (звичайно процес починається з піднігтьового панарицію) і вторинним (інфекція під ніготь потрапляє за на¬явності пароніхії).
Клінічна картина характеризується появою пульсуючого болю в пальці. Пальпація нігтя дуже болюча. З'яв¬ляється набряк тильної поверхні ніг¬тьової фаланги. Загальна реакція ви¬являється у вигляді підвищення темпе¬ратури тіла й ознобу. Через ніготь вид¬но скупчення гною.
Лікування піднігтьового панарицію оперативне. Біля вільного краю нігтя і в його дистальній частині, якщо корінь нігтя не втягнений у процес, резектують дистальну уражену частину. У разі локалізації процесу біля основи нігтя без відшарування решти його частини проводять операцію Каневела. Якщо піднігтьовий панарицій захоплює все нігтьове ложе і відсепаровує ніготь, показане повне його видалення. Після операції накладають мазеві пов'язки, пов'язки з біологічною плівкою або пла¬центарною оболонкою тощо.
Сухожилковий панарицій (тендовагініт) виникає у разі переходу запального процесу з підшкірної основи або за безпосеред¬нього ушкодження сухожилкової піхви. Зі всіх запальних процесів цей вид най-небезпечніший, бо при ураженні І і V пальців може поширитися на долоню і передпліччя, що згодом призводить до порушення функції не лише пальців, але й кисті. Запалення сухожилка ви¬никає легко, бо він відносно слабко кровопостачається, а замкнена порож¬нина, якою є піхва, створює срият-ливі умови для розмноження мікробів.
Сухожилки тилу кисті стійкіші до інфекції і, як правило, не втягуються в запальний процес.
Несприятливий перебіг захворюван¬ня часто зумовлений пізнім розпізна¬ванням і неадекватним лікуванням.
Клінічна картина і перебіг сухожил-кового панарицію II, III, IV пальців і І та V відрізняються, що пояснюється їх будовою.