Історія хвороби: синдром ураження дихальної системи дитини
Перкуторно коробковий звук.Аускультативно жорстке і послаблене дихання з подовженим видихом, розсіяні свистячі хрипи.
При рентгенологічному дослідженні виявляються зміни легеневого малюнку (посилення за рахунок ущільнення стінок стінок бронхів), нерівномірне підвищення прозорості легеневих полів в сукупності з емфіземою і ділянками лобулярного, ацинозного ущільнення, морфологічними і функціональними змінами бронхів. Корені легень втрачають диференціювання.
Характерними ознаками бронхіальної астми є наступні:
Алергологічний анамнез, зв`язок приступів ядухи з контактом з антигеном, фізичними навантаженнями, стресами. Повторяються приступи ядухи і астматичні статуси.
При об`єктивному обстеженні під час приступу клінічна картина характерна: з`являється експіраторна задишка, діти стараються прийняти позу, яка полегшує видих, і використовують усі допоміжні м`язи, найчастіше сидять, спираючись на руки. З`являється сухий, нестерпний кашель, ціаноз обличчя. Кашель переходить в вологий з виділенням слизистого харкотиння. Можливе кровохаркання. Швидко розвивається синдром бронхообструкції. Між приступами при огляді виявляється одутловате обличчя, задишка, що легко з`являється, емфізематозно розширена грудна клітка.
Перкуторно під час приступу виявляється голосний коробковий звук, між приступами - звук з тимпанічним відтінком, зменшення меж відносної серцевої тупості.
При аускультації в період приступу виявляються хрипи, кількість яких поступово зростає, які відрізняються літучістю і часто зникають після відкашлювання в міжприступний період - ослаблене дихання.
Рентгенологічно під час приступу - легеневі поля світлі (здуті), ребра займають горизонтальне положення, куполи діафрагми відтиснені вниз, сплощені. Між приступами - дифузне підсилення легеневого малюнку.
Зміни в крові: лейкопенія, еозинофілія, низька ШОЕ, різке підвищення вмісту серотоніну і гістаміну, високий рівень Ig E.
Заключний клінічний синдромальний діагноз
Враховуючи обгрунтування попереднього синдромального діагнозу, а також дані додаткових методів досліджень: в периферичній крові - анемія (еритроцити 3,2 Т/л,
гемоглобін - 90 г/л), лейкоцитоз (15,6 Г/л) із зсувом вліво за рахунок нейтрофілів, підвищення ШОЕ (15 мм/год); враховуючи дані рентгенологічного дослідження легень: на фоні зниження прозорості легеневої тканини відмічаються вогнища пневмонічної інфільтрації в ділянці коренів та периваскулярна і перибронхіальна інфільтрація хвостових частин; а також провівши диференційну діагностику, можна виділити наступні синдроми даного захворювання: обструктивний, інтоксикаційний, і діагностувати двобічну вогнищеву бронхопневмонію. Залізодефіцитну анемію І ступеня.
План лікування
1.Лікувально-охоронний режим.
В усіх випадках гострого запалення легень потрібно рекомендувати госпіталізацію, лікування на дому допустиме лише при повному дотриманні стаціонарного режиму (стаціонар на дому). Необхідно, щоб на дитину діяло якомога менше подразників. Їй потрібні спокій, мінімальна кількість болісних маніпуляцій. Зручне положення в ліжку (верхня частина тіла трохи піднята), гігієнічний догляд (чистота, провітрювання приміщення, УВЧ-опромінення), оптимальна температура приміщення (18-20 С) мають велике значення. Щоденна ванна має не лише заспокійливу дію, але й поліпшує процеси дихання і кровообігу. Постільний режим при легкому перебігу захворювання необхідний протягом перших днів лікування