Історія хвороби: рецидивуючий обструктивний бронхіт в стадії загострення

Рухомість нижнього краю легень по середньоключичній лінії 3 см.

Верхівки виступають над ключицями спереду на 2 см, ззаду знаходяться на рівні остистого відростка VІІ шийного хребця.

Ширина полів Креніга 4 см.

Аускультація. Вислуховується жорстке дихання з подовженим видихом, яке супроводжується свистячими звуками. В ділянці правої легені в підлопаткових та нижньо-аксілярних ділянках вислуховуються вологі середньо- і крупновогнищеві вологі хрипи. Шуму тертя плеври і крипітації вислухати не вдалося. Бронхофонія не змінена.

Травна система. При огляді живота у вертикальному та горизонтальному положеннях живіт округлої форми. Передня черевна стінка бере участь в акті дихання. Видима перестальтика відсутня. При поверхневій пальпації живіт м”який, не болючий, чутливий, м”язи передньої черевної стінки не розходяться, гриж немає, симптом Щоткіна-Блюмберга негативні. При глибокійметодичній ковзній пальпації за Образцовим—Стрижеско сигмовидна кишка пальпується в лівій здухвинній ділянці у вигляді м”яко-еластично циліндричного тяжа з гладкою поверхнею, діаметром 2 см, не болюча, помірно-рухома, не бурчить. Сліпа кишка пальпується у правій здухвинній ділянці у вигляді м”якого рухомого перистальтуючого циліндра товщиною 0,5 см з гладкою поверхнею, злегка чутлива, помірно рухома, бурчить. Червоподібний відросток пропальвувати не вдалося. Висхідна ободова кишка пальпується в правій бічній ділянці живота у вигляді м”яко-еластичного циліндра товщиною 2 см, який легко рухається, не болючий, не бурчить. Нисхідна ободова кишка пальпується в правій бічній ділянці живота у вигляді м”яко-еластичного циліндра товщиною 2 см, який легко рухається, не болючий, не бурчить. Поперечно-ободова пальпується в епігастральній ділянці у вигляді дугоподібного поперечного циліндра помірної щільності товщиною 2 см, який вільно рухається, не болить, не бурчить. Велику кривизну шлунка пропальпувати не вдалося. Симптом Менделя негативний. Печінка пальпується в правій підреберній ділянці. Нижній край виступає з-під реберної дуги по правій середньоключичній лінії на 3 см, м”який, гострий, не чутливий. Жовчний міхур не пальпується. Симптоми Ортнера, Кера, Мерфі, Мюсі—Георгієвського негативні. Селезінку та підшлункову залозу пропальпувати не вдалося. Симптом Мейо-Робсона негативний. Ознак та симптомів наявності вільної рідини в черевній порожнині не виявлено. Перестальтика аускультативно не вислуховується. Випорожнення один раз на добу, кал оформлений, без паталогічних домішок.

Сечовидільна система. При огляді набряки на нижніх кінцівках, обличчі, крижовій ділянці, внизу живота, посмикування м”язів, сліди рохчухів та крововиливів на шкірі, носові кровотечі, запах сечі та аміаку з рота відсутні. Поперекова ділянка не болюча, без випинань, пастозності. Нижня частина живота не випинається. Нирки і сечовий міхур не пальпуються. Симптом Пастернацького від”ємний з обох боків. Сечопуск 4-5 разів на добу, не болючий. Сеча солом”яного кольору, прозора, зі специфічним запахом.

Ендокринна система. Обличчя доброзичливе. Статевий розвиток відповідає віку. Щитовидна залоза пальпується при ковтанні у вигляді поперечного циліндра діаметром 0,4 см по передній поверхні трахеї під щитовидним хрящем, не болюча.

Нервова система. Свідомість ясна. Розвиток вищої нервової діяльності відповідає фізіологічним нормам для даного віку. Інтелект нормальний. Сон і апетит збережені. Дитина легко контактує. Очні щілини звичайної ширини, реакція зіниць на світло пряма і співдружня. Координація рухів збережена. Больова тактильна, температурна, вібраційна чутливість збережені.

6. ПОПЕРЕДНІЙ СИНДПОМАЛЬНИЙ ДІАГНОЗ.

Враховуючи скарги хворої на вологий, нав”язливий, приступоподібний кашель з виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння, який супроводжується відчуттям стиснення за грудиною, виникає частіше ввечері; нежить, виділення з носа помірні, слизистого характеру; підвищення температури до 37.3 С; експіраторну задишку; неспокій; загальну слабість; в”ялість; втомлюваність; зниження працездатності;дані анамнезу захворювання після контакту з старшою сестрою, хворою гострим бронхітом, у дитини підвищилась температура до 37.4 С, з”явився кашель, експіраторна задишка, утруднилось дихання, розвинулась в”ялість, загальна слабість. Після обстеження фельшер направив дитину у Бережанську ЦРЛ де знаходилась 5 днів, проходила курс лікування з приводу обструктивного бронхіту (антибіотико- та вітамінотерапія, препарати кальцію, жарознижуючі, відхаркуючі, бронхолітики). Оскільки стан хворої покращився незначно – продовжував турбувати кашель, експіраторна задишка, підвищення температури, загальна слабість, в”ялість, втомлюваність;

дані анамнезу життя після перенесеної влітку 1999р. гострої пневмонії дитина частіше почала хворіти простудними захворюваннями (протягом останнього року 3 рази) притому, що до цього часу практично нічим не хворіла, стала більше чутлива до факторів ризику розвитку простудних захворювань (холодне повітря, контакт з хворими). Алергологічний та спадковий анамнез не обтяжені. Контакт з інфекційними хворими та хворими на туберкульоз мати заперечує;