Історія хвороби: травматична ампутація ІІ пальця
МІСЦЕ ЗАХВОРЮВАННЯ.
На долонній поверхні І, ІІ, ІІІ пальців правої руки та нижче проксимальних фаланг ІІ, ІІІ пальців наявно рани розміром 5х0,4 см., 4,5х0,4 см., 4,5х0,2 см., 3х0,3 см. відповідно. Краї рани гіперемійовані, при пальпації болючі. Помірно виражені ознаки перифокального запалення. Набряк займає дистальну половину долоні і тилової поверхні кисті. Дистальна фаланга ІІ відсутня, дефект закритий клаптиком шкіри. В І палець введена спиця Кіршнера. Активні рухи в повному об’ємі в V пальця, дещо обмежені в ІV, різкообмежені і болючі рухи ІІІ пальця, І і ІІ пальці активно рухатись не можуть. Пасивні рухи І, ІІ, ІІІ пальців теж обмежені і болючі.
ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ.
На основі скарг хворого - на сильні ріжучі, розпираючі болі в правій кисті; анамнезу захворювання - перші ознаки захворювання виникли 2.02.2000 о 11:35, коли кисть правої руки попала в станок; загального анамнезу - скаржиться на гострі і розпираючі болі м’яких тканин в ділянці правої кисті; об’єктивного обстеження - на правій кінцівці на І, ІІ, ІІІ пальцях, а також на долонній поверхні відмічаються породольні рани на які накладено шви; на правій кисті ампутована дистальна фаланга ІІ пальця; проведено остеосинтез спицею Кішнера І пальця; при пальпації правої кисті в хворого виникли больові відчуття; при пальпації суглобів І, ІІ, ІІІ пальців відмічаються різкі болі; при пальпації м’язів правої кисті відмічено больові відчуття; обстеження місця захворювання - на долонній поверхні І, ІІ, ІІІ пальців правої руки та нижче проксимальних фаланг ІІ, ІІІ пальців наявно рани розміром 5х0,4 см., 4,5х0,4 см., 4,5х0,2 см., 3х0,3 см. відповідно. Можна поставити попередній діагноз – Травматична ампутація ІІ пальця на рівні дистальної фаланги. Рвано-скальповані рани долонноі поверхні правої кисті, І, ІІ, ІІІ пальців з дефектами м’яких тканин та пошкодженням сухожилків згиначів І, ІІ пальців.
ПЛАН ОБСТЕЖЕННЯ.
1.Загальний аналіз крові.
2.Загальний аналіз сечі.
3.Аналіз кала на яйця глистів.
4.Аналіз сечі на цукор з добової кількості.
5.Аналіз крові на цукор.
6.Реакція Васермана.
7.Рентгеноскопія грудної клітки.
8.Група крові та резус належність.
9.Електро кардіо графія.
10.Рентгеноскопія правої кисті.
КЛІНІЧНИЙ ДІАГНОЗ.На основі попереднього діагнозу, а також на основі рентгеноскопічного обстеження правої кисті - закритий переломовивих І пальця на рівні дистальної фаланги. Можна поставити клінічний діагноз – Травматична ампутація ІІ пальця на рівні дистальної фаланги. Закритий переломовивих І пальця на рівні дистальної фаланги. Рвано-скальповані рани долонної поверхні правої кисті, І, ІІ, ІІІ пальців з дефектами м’яких тканин та пошкодженням сухожилків згиначів І, ІІ пальців.
ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ.
Етіологія ран обумовлена взаємодією енергії механічного травмівного агента (з його характеристиками – розмірами, масою, формою, напрямком дії) та анатомо-фізіологічними особливостями тканин (еластичністю, спртотиву розтягненню та стисненню). Патогенетично загоювання ран проходить в три стадії (за М.І.Кузіним та Б.М.Костючонком): запалення, регенерація (проліферація та дозрівання грануляційної тканини), епітелізація. Зпалення – фізіологічно обумовлена відповідь живих тканин на пошкодження. Протягом цієї стадії відбувається зупинка кровотечі (спазм судин, утворення тромбів) і очищення раньової поверхні (міграція лейкоцитів, Фагцитоз мікроорганізмів і змертвілих клітин нейтрофілами, лізис некротизованих тканин пртеолітичними ферментами які виділились із зруйнованих клітин, утворення і відтік гною). Вже протягом запальної реакції розпочинається наступна стадія – регенеративно-репаративна.Вона складається з міграції та проліферації епітеліальних та сполучнотканинних клітин (фібробластів) з адвентиції судин. За рахунок проліферації ендотелію тканин утворюється грануляційна тканина, яка заповнює порожнину рани. Складається вона з петель, утворених під час проліферації судинного ендетелію капілярів та фібробластів (що отчують їх), гістіоцитів, лімфоцитів тощо. Грануляційна тканина внаслідок утворрення фібробластами колагену та регресу капілярів перетворюється на рубцеву. Грануляційна тканина має яскраво рожевий колір, малозернисту поверхню, м’яку консистенцію. Вона виділяє світлу рідину – так званий сік, що має бактерицидну властивість. Окрім того, не маючи лімфатичних судин, вона є непроникливою для мікроорганізмів. Заповнення дефекту грануляційною тканиною відбувається на 5-ту – 7-му добу після поранення. Загальна ж тривалість другої стадії складає 10 – 15 діб. Внаслідок формування в рані колагену, його полімерізації та переорієнтації в напрямку ліній натягу рана звужується через два тижні. У третій стадії загоювання рани після утворення рубця і прикриття рани епідермісом поряд з інволюцією фібробластів триває (протягом 3 – 12 місяців) подальша перебудова колагену, переорієнтація його волокон, ущільнення їх. Зменшується кількість капілярів та спостерігається їх запустіння, що приводить до атрофії, розтягнення і збліднення рубця.