Лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST

Сприятливі впливи первинної ЧШКА для пацієнтів з ГІМ (з підйомом ST), яким показане проведення фібринолізу, добре не встановлені, коли ЧШКА проводиться лікарем, що виконує менше, ніж 75 ЧШКА на рік (рівень доказовості C).

Клас III

Первинна ЧШКА не повинна проводитися в неінфарктній артерії під час проведення первинної ЧШКА у пацієнтів без гемодинамічних порушень (рівень доказовості C); а також асимптоматичним пацієнтам після 12 годин після початку симптомів ГІМ (з підйомом ST), якщо вони гемодинамічно і електрично стабільні (рівень доказовості C).

ЧШКА після фібринолізу

Клас I

У пацієнтів, у яких анатомічні особливості дозволяють проводити ЧШКА після фібринолізу, вона має бути проведена за таких умов:

- за наявності доказів повторного ІМ (рівень доказовості С);

- у випадках спонтанної міокардіальної ішемії помірного або тяжкого ступеня або міокардіальної ішемії на навантаження (в тому числі при виконанні навантажувальних провокаційних тестів) під час одужання від ГІМ (з підйомом ST) (рівень доказовості В);

- для лікування кардіогенного шоку або гемодинамічної нестабільності (рівень доказовості В).

Клас IIa

Звичайну ЧШКА доцільно проводити у пацієнтів з фракцією викиду лівого шлуночка меншою або рівною 40 %, серцевою недостатністю або тяжкими шлуночковими аритміями (рівень доказовості С); а також у випадках, коли є задокументований гострий клінічний епізод серцевої недостатності, навіть якщо наступне дослідження демонструє збережену функцію лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка більша 40 %) (рівень доказовості С).

Клас IIb

Стандартна ЧШКА може вважатися частиною інвазивної стратегії після фібринолітичної терапії (рівень доказовості В).

Гостра хірургічна реперфузія — аорто-коронарне шунтування

Клас І

Критичне або ургентне аорто-коронарне шунтування (АКШ) у пацієнтів з ГІМ (з підйомом ST) має проводитися за таких обставин:- невдала ЧШКА з постійним больовим синдромом або гемодинамічною нестабільністю у пацієнтів, у яких анатомічні особливості коронарних артерій дозволяють проведення операції (рівень доказовості В);

- постійна або повторна ішемія, рефрактерна до медикаментозного лікування у пацієнтів, у яких анатомічні особливості коронарних артерій дозволяють проведення операції, у яких є ризик пошкодження великої ділянки міокарда і які не є кандидатами для проведення ЧШКА або фібринолітичної терапії (рівень доказовості В);

- під час хірургічної корекції постінфарктного розриву шлуночкової перегородки або недостатності мітрального клапана (рівень доказовості В);

- кардіогенний шок у пацієнтів молодших 75 років з підйомом сегмента ST, блокадою ЛНПГ або заднім ІМ, у яких розвивається шок у період в межах 36 годин після ГІМ (з підйомом ST), у яких є тяжка коронарна хвороба з ураженням багатьох судин або ураження лівого стовбура коронарної артерії і яким можливе проведення реваскуляризації в межах 18 годин від початку шоку (за винятком випадків, коли подальша підтримка є недоцільною через бажання пацієнта або через протипоказання/ непридатність пацієнта до подальшої інвазивної терапії) (рівень доказовості А);