Лікування пацієнтів з інфарктом міокарда з підйомом сегмента ST

Показання для проведення фібринолітичної терапії

Клас І

При відсутності протипоказань фібринолітична терапія призначається пацієнтам з ГІМ (з підйомом ST), з часом від початку симптомів до 12 годин та підйомом сегмента ST більше ніж на 0,1 mV принаймні у 2 суміжних прекардіальних відведеннях або принаймні у 2 сусідніх відведеннях від кінцівок (рівень доказовості А).

За відсутності протипоказань фібринолітична терапія призначається пацієнтам з ГІМ (з підйомом ST), з часом від початку симптомів до 12 годин і новою або ймовірно новою блокадою лівої ніжки пучка Гіса (ЛНПГ) (рівень доказовості А).

Клас ІІа

За відсутності протипоказань вважається доцільним призначити фібринолітичну терапію пацієнтам з ГІМ (з підйомом ST), з часом від початку симптомів до 12 годин і даними ЕКГ (12 відведень) про достовірний задній ІМ (рівень доказовості С).За відсутності протипоказань вважається доцільним призначити фібринолітичну терапію пацієнтам з ГІМ (з підйомом ST), з часом від початку симптомів від 12 до 24 годин, у яких продовжуються ішемічні симптоми і підйом сегмента ST більше ніж на 0,1 mV принаймні у 2 суміжних прекардіальних відведеннях або принаймні у 2 сусідніх відведеннях від кінцівок (рівень доказовості В).

Клас ІІІ

Фібринолітична терапія не повинна призначатись асимптоматичним пацієнтам, у яких початкові симптоми ГІМ (з підйомом ST) розпочалися понад 24 години тому (рівень доказовості С).

Фібринолітична терапія не повинна призначатися пацієнтам, у яких ЕКГ у 12 відведеннях демонструє лише депресію сегмента ST, за винятком випадку, коли запідозрено достовірний задній ІМ (рівень доказовості А).Табл. 1 Протипоказання/ застереження з використання фібринолітичної терапії у пацієнтів з ГІМ (з підйомом ST)*

* – розглядаються як дорадчі для прийняття клінічних рішень і можуть не бути всеохоплюючими або остаточними; & – може бути абсолютним протипоказанням у пацієнтів низького ризику з ГІМ (з підйомом ST).

Протипоказання. Застереження з використання

Клас І

Працівники охорони здоров’я повинні з’ясувати, чи є у пацієнта неврологічні протипоказання для проведення фібринолітичної терапії, які включають наявність в анамнезі внутрішньочерепного крововиливу, значної закритої черепно-мозкової травми або травми обличчя у попередні 3 місяці, неконтрольованої гіпертонії або ішемічного інсульту в попередні 3 місяці (табл. 1) (рівень доказовості А).

Пацієнти з ГІМ (з підйомом ST), у яких спостерігається значний (4 % або вище) ризик розвитку внутрішньочерепного крововиливу, повинні отримувати лікування переважно шляхом ЧШКА чим фібринолітичною терапією (рівень доказовості А).

Ускладнення фібринолітичної терапії

Клас І

Виникнення змін у неврологічному стані під час або після реперфузійної терапії, особливо в перші 24 години після початку лікування, вважається викликаним внутрішньочерепним крововиливом, поки не доведено протилежне. Фібринолітична, антитромбоцитарна та антикоагулянтна терапія повинна бути відмінена до того часу, поки сканування головного мозку засвідчить відсутність доказів внутрішньочерепного крововиливу (рівень доказовості А).