Паразитарні (інвазійні) хвороби тварин
Клінічні ознаки. У тварин на початку захворювання спостерігаються розлади травлення, блювання, підвищується температура тіла, болісність м’язів, еозинофілія, набряки тканин (“одутловатка” у людей).
Діагноз. Розроблені методи імунологічної діагностики: алергічна, реакція зв’язування комплементу та інші. Найбільш достовірною є імуноферментна реакція, яка вже впроваджується в практику. Діагноз підтверджується шляхом посмертного дослідження шматочків м’язів із ніжок діафрагми. Виготовляють зрізи і досліджують їх під мікроскопом. Більш оперативно личинку трихінел виявляють після штучного перетравлення групових проб м’яса в штучному шлунковому соку.
Способи лікування тварин не розроблені.
Профілактика. Важливим заходом профілактики є ветеринарно-санітарна експертиза туш свиней, а також диких свиней та ведмедів. Особлива увага має приділятися обеззараженню боєнських відходів, утилізації трупів тварин, дератизації приміщень.
Трихуроз (трихоцефальоз) — хвороба свиней, що спричиняється збудником Trichuris (Trichocephalus) suis. Це — волосоголовці до 5 см завдовжки. Тонким головним кінцем вони прошивають стінку товстого кишечнику. Розмножуються прямим шляхом, без міграції личинок які перебувають у стінці кишечнику, де розвиваються до статевозрілої стадії і паразитують протягом 2,5-4 міс. Свині заражаються при заковтуванні з кормом або водою інвазійних яєць, які добре зберігаються у навколишньому середовищі.
Клінічні ознаки. Хворіють частіше відлучені поросята. Вони відстають у рості та розвитку, мають поганий апетит, порушений процес травлення, з калом виділяється кров.
Діагноз встановлюють за наявністю яєць гельмінтів (бувають дрібні, сірі, діжкоподібні, незрілі) які виявляють методами флотації. Посмертно — за наявністю волосоголовців, виявлених у товстому кишечнику.
Лікування. Для дегельмінтації згодовують з кормом фенбентазол в дозі 0,033 г/кг за ДР два рази на день. Універм, івомек (аверсектин, нововерм), фебантел (ринтал) застосовують так само, як і при аскарозі свиней.
Профілактика. Така ж, як і при аскарозі свиней.Езафагостомоз — хвороба свиней, збудником якої є Oesophagostomum dentatum. Це — нематода 1-2 см завдовжки, що паразитує в товстому кишечнику. Статевозрілі гельмінти локалізуються в просвіті кишечнику, а личинки в товщі його стінки, утворюючи вузлики. Хвороба широко розповсюджена по всій території країні. Іновізність захворювання збільшується з віком тварини. Зараження відбувається при заковтуванні інвазійних личинок, які виходять із яєць і формуються до інвазійної стадії у калі тварини. Вони добре зберігаються при високій вологості у зовнішньому середовищі.
Клінічні ознаки. У хворих тварин відмічається пронос, схуднення, зниження приросту маси тіла.
Діагноз встановлюється за результатами дослідження калу методами флотації. Яйця збудників хвороби стронгілідного типу. Посмертно в товстому кишечнику знаходять дорослих гельмінітів. Личинок можна виявити у вузликах в стінці кишечнику (“вузликова” хвороба або “макові” кишки).
Способи лікування такі ж самі, що й при аскарозі свиней.
Профілактика. Основним профілактичним заходом є табірне утримання тварин у теплий період року із зміною пасовищних ділянок. Обладнують гігієнічні водопої, ретельно прибирають гній і знезаражують його в буртах. Свиноматок за місяць перед опоросом дегельмінтизують, ремонтний молодняк і тварин відгодівельної групи обробляють антгельмінтиками у віці 5-6 міс.
Аскаридіоз — хвороба курей, що спричиняється круглими гельмінтами Аscaridia galli. Це — нематоди до 10 см завдовжки, які паразитують у тонкому кишечнику. Захворювання має широке розповсюдження. Тяжко переносять цю хворобу курчата віком до 6 міс. Поширенню аскаридіозу сприяє утримання курчат разом із дорослою птицею. Інтенсивно перезаражається птиця в осінньо-зимовий період. Яйця паразита здатні перезимовувати, а інвазійна личинка може зберігатись у дощових черв’яках (резервуарні живителі) до трьох років.