Паразитарні (інвазійні) хвороби тварин

Паразитарні хвороби спричиняються гельмінтами, кліщами, комахами, одноклітинними організмами. Хворіють ними коні, велика рогата худоба, кози, вівці, свині, птахи, кролі, риби, бджоли, м’ясоїдні та багато інших видів тварин. Багато із цих хвороб є спільними для тварин та людей. Нерідко їх збудники передаються від тварин до людини і навпаки. Ці хвороби досить поширені в світі, в тому числі і в Україні.

Важливу роль у виникненні багатьох інвазійних хвороб відіграють як переносники збудників кліщі (піраплазмідози), комахи (малярія птахів та людини, дирофіляріоз м’ясоїдних та людини тощо), прісноводні та сухопутні молюски (фасціольоз, дикроцеліоз жуйних тварин, ехіностоматидози птахів), ракоподібні (гіменолепідози водоплавної птиці). Тому успішна боротьба з переносниками, проміжними та додатковими живителями збудників паразитарних хвороб є запорукою попередження їх виникнення.

Хвороби тварин, що викликаються кліщами (акарози)

Короста (саркоптоз, псороптоз, хоріоптоз) — хвороби свиней, коней, великої рогатої худоби, овець, кіз, які викликаються кліщами-свербунами. Досить поширені в Україні.

Збудники саркоптозу — дрібні членистоногі (0,2-0,5 мм), мають тіло округлої форми, блідо-сірого кольору. Вони паразитують і розмножуються в епідермальному шарі шкіри. При оптимальних умовах одна генерація кліщів розвивається за 15-19 днів. Живуть паразити впродовж 1,5 міс. У зовнішньому середовищі не розмножуються, але зберігають свою рухливість до двох тижнів. Гинуть при температурі нижче 0?С. Яйця зберігають свою життєздатність до одного місяця. Саркоптеси живляться клітинами епідермісу, лімфою, запальним ексудатом. Досить часто на саркоптоз хворіють свині, можуть хворіти велика рогата худоба, коні, кози.

Псороптоз — хвороба, що викликається кліщами-нашкірниками на яку хворіють вівці, кози, кролі, велика рогата худоба, коні. Тіло у кліщів овальне, розміром 0,3-0,8 мм. Вони паразитують на епідермальному шарі шкіри, живляться лімфою, епідермісом, запальним ексудатом. Повний цикл розвитку — 14-20 діб. Кліщі досить плодовиті. Одна їх пара на тілі тварини може дати мільйонне потомство. Кількість відкладених яєць і розвиток з них потомства залежать від вологості шкіри, густоти шерсті і температури навколишнього середовища. Самки живуть до двох місяців. Гинуть кліщі як при низькій, так і при високій температурі повітря. У приміщенні можуть жити до двох місяців, на пасовищі — 1-2 дні. Особливо чутливі до захворювання вівці тонкорунних і напівтонкорунних порід. Заражаються вівці при контакті з хворими тваринами. Сприяють цьому антисанітарні умови утримання, неповноцінна годівля, простудні й інфекційні хвороби, гельмінтози. Влітку хвороба може мати хронічний характер, а взимку, коли відростає шерсть, — гострий.

На хоріоптоз хворіють велика та дрібна рогата худоба, коні. Спричиняється вона кліщами-шкіроїдами, які своєю будовою подібні до нашкірників, але менші за них (0,3-0,5 мм). Живляться клітинами та лусочками епідермісу, а також ексудатом запалення.

Збудники корости тварин кліщі — видоспецифічні паразитичні організми, які здатні також переходити з тіла специфічного на тіло неспецифічного живителя, локально розмножуватись та викликати хворобу — псевдокоросту, яка особливо характерна для людей.

Клінічні ознаки. У свиней перші ознаки зараження з’являються на шкірі голови, а потім — шиї, грудей, спини, живота. У поросят спостерігається сильний свербіж. З часом шкіра запалюється, ущільнюється, тріскається, робиться складчастою, щетина випадає, з’являються вузлики і пустули. Тварини втрачають вгодованість, виснажуються. Через 4-6 тижнів у молодняку може бути уражена вся шкіра. При ускладненні патологічного процесу з’являються ознаки інтоксикації і деякі тварини гинуть. У поросят віком до 4 місяців, а інколи й у 5-6 місячних реєструють генералізовану форму саркоптозу. Захворювання може закінчуватися летально або набувати хронічного характеру.

У жуйних основними клінічними ознаками є запалення шкіри, що супроводжуються появою лусочок, випадінням шерсті, облисінням, свербежем. Молочна продуктивність різко знижується. У випадку тривалого перебігу хвороби шкіра потовщується, тріскається, з'являються вузлики, які вкриваються лусками сірого кольору. З часом запалення поширюється на спину, боки. Тварини труться мордою, боками об навколишні предмети, внаслідок чого виникають потертості, тріщини, неглибокі рани, в які потрапляють патогенні мікроорганізми, які спричиняють гнійне запалення. Свербіж особливо посилюється вночі, після тривалих перегонів, дощу. Спостерігається виснаження організму, кози можуть гинути.

У кролів псороптоз характеризується ураженням внутрішньої поверхні вушних раковин з утворенням масивних і щільних нашарувань та пробок, супроводжується отитом, свербежем, дерматитом у ділянці шиї, лап.Характерною ознакою хоріоптозу в коней є свербіж, який посилюється вночі або у сиру, дощову погоду, після роботи. Коні часто переступають з ноги на ногу, б'ють ними об підлогу, риють землю. Запальний процес з'являється під щітками, поширюється на колінні суглоби, внутрішню поверхню стегон, черево, у лошат — на все тіло. Шерсть випадає, шкіра стає грубою і складчастою, місця запалення вкриваються лусками сірого кольору, кінцівки потовщуються. Захворювання часто перебігає у формі “мокнучої” екземи, через що її називають мокрецем. Хворі коні кульгають, часто не можуть рухатись, їх загальний стан погіршується.