Профілактика акушерських та гінекологічних хвороб тварин
Звичайно післяродові захворювання спостерігаються там, де є серйозні погрішності в годівлі, утриманні та догляді за тваринами, де низька культура проведення родів та догляду за тваринами у післяродовий період, де не здійснюється диспансеризація маточного поголів’я.
В основі таких функціональних розладів, як субінволюція матки (сповільнення процесу її відновлення до передвагітного стану), гіпотонія та атонія матки (ослаблення чи відсутність скоротливості її стінок, без чого матка не може звільнитися від післяродових очищень), дисфункція ендометрію (зниження секреції маткових залоз) і т.п. є відсутність моціону та незбалансовані раціони при годівлі вагітних тварин, розлади у них обміну речовин, ослаблення організму патологічними родами та хворобами.
Запалення яєчників (серозні, геморагічні, гнійні) виникають найчастіше внаслідок переходу запального процесу з матки, яйцепроводів чи очеревини, занесення в яєчник інфекції з потоком крові чи на ґрунті невмілого віддавлювання жовтого тіла. При цьому у тварини гальмується процес дозрівання фолікулів, порушується чи взагалі припиняється статева циклічність.
Порівняно часто внаслідок неповноцінної годівлі, стійлового утримання та запальних процесів у матці корів виникають персистентне жовте тіло, кісти яєчника, коли у тварини знижується генеративна та гормональна функція яєчників, статеві цикли стають неритмічними, настають кістозні (порожнисті) переродження яєчників, що призводить до порушення ритму статевих циклів, подовження тривалості тічки та загального збудження.
Заходи боротьби з неплідністю та яловістю.
Оскільки яловість худоби залежить від багатьох причин, то заходи щодо її профілактики повинні бути комплексними — організаційно-господарськими, зоотехнічними, ветеринарними. Вони мають чітко виконуватися, а їх результативність щомісячно аналізуватися.
Організаційно-господарські заходи в першу чергу зводяться до: створення міцної кормової бази; застосування прогресивних методів заготівлі; зберігання та використання кормів; забезпечення повноцінної годівлі тварин, особливо в сухостійний період; підтримання у тваринницьких приміщеннях оптимального мікроклімату, дотримання ветеринарно-санітариних вимог щодо тваринницьких ферм; організації (на засадах контракту з ветеринарними установами) диспансеризації тварин.Зоотехнічні (зооінженерні) заходи: цілеспрямоване вирощування ремонтного молодняку телят, одержання ним середньодобового приросту 700-800 г до 6-місячного віку, 700-750 г починаючи з 6-12-місячного віку і 600-650 г — старше 12-місячного віку, з досягненням за 16-18 місяців живої маси 380-400 кг. Недотримання цих вимог приводить не лише до запізненого статевого і фізіологічного дозрівання телиць, а й до сповільнення у них ритму статевої циклічності, недостатнього розвитку геніталій, ускладненого перебігу вагітності та родів, сповільнення післяродової інволюції статевих органів; періодичне визначення поживності кормів із внесенням відповідних змін у раціони тварин. Для компенсування нестачі вітамінів у зимово-стійловий період потрібно вводити в раціони сухостійних та післярозтельних корів вітамінні препарати; запровадити диференційовану фазову годівлю корів залежно від їх фізіологічного стану; зоогігієнічний контроль за мікрокліматом тваринницьких приміщень; в стійловий період температура повітря в корівнику повинна становити від 8 до 10°С, відносна вологість — 80-85%; освітлення — 1:10, 1:15; в складі повітря вуглекислого газу повинно бути не більше 0,25-30%, аміаку — 0,01-0,02 мг/л, сірководню — 0,01 мг/л при швидкості руху повітря 0,2-0,5 м/сек; практикувати в стійловий період ультрафіолетове опромінення тварин, практикується щоденний моціон корів і телиць; своєчасний запуск корів, окреме їх утримання та повноцінна годівля у сухостійний період; суворе дотримування інструктивних вимог у роботі пункту штучного осіменіння, своєчасне виявлення тварин в охоті і осіменіння їх в оптимальні строки при суворому дотриаманні асептики та антисептики.
Ветеринарні заходи:
При переведенні тварин на стійлове утримання необхідно: провести клініко-гінекологічне обстеження маточного поголів’я, з взяти на облік корів із незавершеним післяродовим періодом, хворих і неплідних і розробити план ветеринарних заходів щодо кожної з цих груп; здійснювати постійний контроль за ветеринарним станом тваринницьких приміщень та пункту штучного осіменіння; забезпечити своєчасне проведення планових ветеринарно-профілактичних заходів, своєчасне виявлення та ізоляцію хворих тварин, кваліфіковане їх лікування; проводити ранню діагностику вагітності серед осіменених тварин; ввести в практику ветеринарного обслуговування тварин акушерську та гінекологічну диспансеризацію — комплекс діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів та післяродового періоду у самок, збереження життєздатності отриманого від них молодняку.