Профілактика акушерських та гінекологічних хвороб тварин

•незадовільна підготовка корів і особливо нетелей до отелення;

•недотримання правил проведення родів, некваліфікована родова допомога;

•відсутність акушерської і гінекологічної диспансеризації.

Неплідність тварин, залежно від її причини, проявляється по-різному. За класифікацією А.П. Студєнцова, вона поділяється на: уроджену, старечу, експлуатаційну, кліматичну, аліментарну, симптоматичну та штучно набуту. Найпоширенішою з них є аліментарна, спричинена гострою нестачею в раціоні білка, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин; неправильною структурою раціонів; згодовуванням недоброякісних кормів, що в першу чергу призводить до порушення обміну речовин, тривалої анафродизії, ановуляторних та асинхронних статевих циклів, атонії та гіпотонії матки, розладів ово- та сперміогенезу, зниження життєздатності статевих клітин, зростання випадків ембріональної смертності. Вагітність та роди при незадовільній годівлі тварин ускладнюються, частим буває затримання посліду, затягуються терміни поновлення відтворної здатності після родів, осіменіння бувають безрезультатними. Телята від таких корів народжуються недорозвиненими, часто хворіють на диспепсію та бронхопневмонію, відстають у рості та розвитку, нерідко гинуть. У теличок розвивається так званий кормовий інфантилізм — значне запізнення в досягненні ними племінної зрілості, що негативно позначається на імунобіологічній реактивності, резистентності та відтворній здатності тварин.

Щоб виростити високопродуктивну корову середньодобові прирости телиці за весь період вирощування повинні складати 600-650 г, в тому числі до 6 місяців 750-800 г, від 6 до 12-ти місяців — 700-750 г і від 12 до 18-ти місяців 600-650 г. Зниженню відтворної здатності корів сприяє також видовжена попередня лактація (особливо при незбалансованій годівлі), вкорочений чи подовжений сухостійний період, інтенсивне роздоювання їх в перший місяць після отелення, порушення режимів машинного доїння та догляду за вим’ям і виникнення на цьому ґрунті захворювань молочної залози.

Останні два місяці вагітності відбувається інтенсивний ріст плода в утробі матері, тому годівля сухостійних корів повинна бути повноцінною і різноманітною. Крім того, тварина в цей час повинна нагромадити в організмі запас поживних речовин для наступної лактації. Істотну роль у зниженні відтворної здатності тварин відіграє також незадовільне їх утримання, недотримання зоогігієнічних вимог до утримання приміщень, недостатнє їх освітлення, насичення повітря аміаком та вуглекислим газом, особливо за відсутності регулярного активного моціону та сонячного опромінення у стійловий період.Під час стійлового утримання тварин їх організм гостро реагує на недостатність сонячного світла, особливо ультрафіолетового опромінення. Так, при щоденних дво-тригодинних моціонах за стійловий період корови отримують близько 12%, а в грудні — січні лише 2 — 4,5% необхідної дози ультрафіолетового опромінення.

Внаслідок зимового безвигульного утримання тварин у багатьох господарствах несвоєчасно виявляють тварин в охоті. Цьому сприяє також значно слабший прояв ознак статевого потягу у зимово-стійловий період, коротша тривалість охоти у частини корів, поява її вночі. Таких тварин звичайно не помічають і не осіменяють.

Часто тварин доставляють на пункт осіменіння і фіксують їх під час із застосуванням грубих прийомів, що викликає у них стрес. Тому зрозуміло чому коли осіменіння проводять на невеликих фермах у спеціально відведеному стійлі, якщо крім того дотримуються санітарно-гігієнічні вимоги, використовуються одноразові інструменти, то вона дає кращі результати.

У частини тваринників склалась думка, що корів краще спаровувати з бугайцями, а не осіменяти штучно. Вони випускають у загони до телиць бугайців, дозволяючи таким чином вільне спаровування. Подібна практика завдає не лише значної шкоди племінній справі та культурі тваринництва в цілому, а й сприяє розповсюдженню статевих інфекцій.

Серед тваринників, зокрема й спеціалістів немає єдиної думки щодо часу осіменіння корів після отелення. Вагітність і роди у корів супроводжуються великим фізичним, нейрогуморальною та імунологічною напругою, у частини з них післяродова інволюція, особливо в розі матки, що був плодовмістилищем, затягується до двох місяців (хоч тічка й охота можуть виникати на 30-45-й день після отелення) і вони не запліднюються від першого осіменіння.

Внаслідок незадовільної підготовки тварин до отелення, поганої організації родової допомоги у корів можуть виникати захворювання, які супроводжуються тривалою втратою відтворної здатності, починаючи від субінволюції матки, гострого та хронічного ендометриту, атрофії і переродження матки, гіпотонії та атонії матки, дисфункції ендометрію і до гіпофункції яєчників та жовтого тіла, кісти яєчника та персистенції жовтого тіла.