Профілактика акушерських та гінекологічних хвороб тварин

При відокремленні посліду способом В.П. Поліщука, зафіксувавши корову, відводять її хвіст у бік і фіксують його мотузкою за шию корови. Обробляють руки, одягають на праву руку акушерську рукавичку з обрізаними пальцями, зволожують її поверхню розчином калію перманганату, захоплюють лівою рукою звислу частину посліду і, не натягуючи, утримують так, щоб оболонки в матці займали природне положення. Вводять праву руку в матку, “підходять” до найближче розміщеного котиледону, захоплюють плодові оболонки навколо його основи і стискають їх до повного відділення від карункула. Після цього пальці просовують по судинній оболонці до наступних котиледонів і поступають так само. Плодові оболонки захоплюють таким чином, щоб великий та вказівний пальці руки були біля основи котиледону. Поступово відокремлюючи котиледони від карункулів, вводять руку в середню частину рога матки, а тоді — в його верхівку.

Післяродовий період — час від моменту родів (зігнання посліду) до завершення інволюції статевих та інших органів роділлі — може ускладнюватися субінволюцією матки, післяродовим парезом, залежуванням після родів, проте найчастіше в цей період виникають запальні процеси статевих органів чи їх функціональні розлади.

Запалення статевих губ, переддвер’я піхви та власне піхви (вульвіти, вестибуліти та вагініти) виникають, як правило, внаслідок травмування та інфікування слизової оболонки цих органів під час родів при наданні тваринам акушерської допомоги, особливо при невмілому застосуванні акушерських інструментів.

Хвороба проявляється в неспокої тварини, частому сечовиділенні, іноді зі стогоном. Із статевої щілини виділяється слизово-гнійний ексудат, залишки якого засихають, утворюючи кірки на волосках хвоста та крупа. Слизова оболонка переддвер’я піхви та піхви набрякає, червоніє, з’являються виразки та ерозія. Загальний стан тварини пригнічений, знижується апетит, підвищується температура тіла.При лікуванні згаданих форм вестибулітів та вагінітів дотримуються приблизно такої схеми: обмивають вульву, хвіст і сусідні з ними ділянки тулуба теплою водою з милом; видаляють із порожнини переддвер’я піхви та власне піхви ексудат; при серозному, катаральному та гнійно-катаральному вестибуліті і вагініті зрошують переддвер’я піхви та власне піхву 1-2%-ним соле-содовим чи концентрованим розчином калію перманганату (1: 4000 — 1: 5000), фурациліну (1: 5000), етакридину лактату (1:1000 — 1: 2000), або 2-3%-ним розчином ваготилу, а при дифтеритному вестибуліті та вагініті за допомогою пухких ватних тампонів змазують слизову оболонку вульви, переддвер’я піхви та власне піхви теплою стрептоміциновою, ксероформною, йодоформною, біоміциновою емульсіями або рідкою маззю Вишневського чи вводять у піхву антимікробні свічки, екзутер або інший піноутворюючий препарат. Можна також припудрити слизову оболонку переддвер’я та піхви антимікробним порошком. Ці лікувальні заходи необхідно повторювати щоденно.

Післяродовий ендометрит виникає внаслідок пошкоджень та інфікування слизової оболонки матки під час родів та при відокремленні посліду і перебігає гостро, у катаральній, катарально-гнійній чи фібринозній формі. При катаральному та катарально-гнійному ендометриті з родових шляхів виділяється відповідно слизовий та слизово-гнійний ексудат, який виявляють на підстилці біля тварини, у її піхві та на корені хвоста і вульві у вигляді кірок. При ректальному дослідженні матка флуктує, болюча, однак при погладжуванні слабо скорочується.

Загальний стан тварини при катаральному ендометриті мало змінений; при катарально-гнійному та фібринозному — дещо пригнічений, апетит ослаблений, спостерігається незначне підвищення температури. При фібринозному ендометриті ексудат сіро-жовтий чи жовто-бурий з пластівцями фібрину.

Некротичний метрит характеризується наявністю водянистого брудно-сірого або червонуватого ексудату, з домішками некротичних тканин що має неприємний іхорозний запах, у ньому виявляють відторгнуті, змертвілі карункули чи їх частини.

Матка при ректальному дослідженні збільшена, нерівномірно щільна, надто болюча. Загальний стан тварини пригнічений, апетит погіршений або відсутній, спостерігаються часті атонії передшлунків та проноси, температура значно підвищена.

Для гангренозного метриту характерні каламутні, буро-червоні або темно-сірі виділення з домішками некротичних частинок, що мають іхорозний запах. При ректальному обстеженні виявляють згрубілу, болючу, атонічну матку. Тварина пригнічена, вона більше лежить, апетит і молокоутворення значно зниженні, спрага і температура тіла підвищені.

Слід пам’ятати, що при несвоєчасному і некваліфікованому лікуванні тварин хворих на будь-яку форму ендометриту, хвороба може набути хронічної форми з тимчасовою чи навіть постійною неплідністю. Насамперед, тварині необхідно створити умови, що сприяють швидкому видужанню. Тому переглядають раціон годівлі тварини, залишивши в ньому легко перетравні, високопоживні корми, з високим вмістом вітамінів та мінеральних речовин.