Зворотний зв'язок

Профілактика акушерських та гінекологічних хвороб тварин

Роди повинні проходити в чистому, попередньо вимитому гарячою водою з лугом, продезинфікованому і побіленому боксі чи відповідно приготовленому стійлі. В ньому повинна бути чиста свіжа підстилка, на великих фермах обладнують родильні відділення, при вході в які повинен бути дезкилимок, зволожений 4%-ним розчином їдкого натрію чи 2%-ним розчином креоліну. В родильному відділенні організовують постійне чергування. З початком родів черговий повинен замити круп роділлі, корінь хвоста, зовнішні статеві органи, промежину та стегна розчином фурациліну чи хлораміну.

Потрібно забезпечити високу ветеринарну культуру рододопомоги та догляду за коровами у післяродовий період. Оскільки однією з причин післяродових захворювань є невміла родова допомога, необхідно навчати чергових родильного відділення основним правилам її надання. Позитивний вплив на післяродову інволюцію статевих органів у корів має утримання їх разом з новонародженими телятами.Післяродову акушерську диспансеризацію проводять, як правило, на 2-3-й, 5-7-й, 13-14-й день і в кінці післяродового періоду. При цьому у корів досліджують стан геніталій, беруть при потребі проби крові та маткових виділень для біохімічних, бактеріологічних та імунологічних досліджень, а також для діагностики атонії чи гіпотії матки, ендометритів. При виявленні хворих тварин їх слід ізолювати, назначити відповідне лікування та провести дезінфекцію бокса. Тут потрібно бути особливо уважним, пам’ятаючи що під час отелення залозистий епітелій матки майже повністю руйнується і це триває ще 10 днів після родів. Первинна епітелізація ендометрію відбувається на 3-й тиждень після отелення. Лише після цього відновлюється секреція маткових залоз. При нормальних годівлі та догляді відновлення структури геніталій затягується до 30-45 днів, а при незадовільних умовах — до 90 днів. Одночасно проводять комплекс заходів з діагностиці, лікування та профілактики маститів. Дані диспансеризації заносять у відповідний журнал чи диспансерну картку, спрощена форма якого (для малих ферм) наведена в додатку. Метою даного етапу диспансеризації є забезпечення нормального перебігу післяродового періоду, недопущення запальних процесів та інших ускладнень, ініціація циклічної активності яєчників, швидке відновлення відтворної здатності тварини, створення в її геніталіях сприятливих умов для осіменіння та запліднення.

Годівля та утримання післяотельних корів повинні також сприяти зміцненню захисних сил організму, підвищенню тонусу та скоротливої здатності матки, швидшому звільненню її від лохій, запального ексудату, пригніченню життєдіяльність в ній мікроорганізмів і стимулювати регенеративні процеси в ендометрії.

Складовою диспансеризації є контроль за штучним осіменінням. Корів, у яких післяродова ациклія та анафродизія затягнулася довше 30-45 днів, піддають гінекологічній диспансеризації — проводять комплексне дослідження з детальною оцінкою стану геніталій і призначенням лікування. При відсутності патологічних змін в геніталіях і задовільній годівлі тварин можна застосувати стимулюючу терапію, починаючи від загальнотонізуючих та уретонічних препаратів аж до використання препаратів специфічної дії. Найкращими стимуляторами відтворної здатності корів є правильна підготовка їх до отелення, повноцінна годівля, добрі умови утримання, своєчасний запуск.

Для підвищення фізіологічного тонусу геніталій можна робити 5-хвилинний масаж матки та яєчників через пряму кишку, теплі ректальні ванни; змазувати розетку шийці матки 1%-ним розчином йоду чи зрошувати її 10%-ним розчином цукру, 1%-ним розчином бікарбонату чи хлористого натрію; вводити в матку 0,2-0,3%-ний розчин Люголя; згодовувати тваринам протягом 8-15 днів по 20-30 мл екстрактів елеутерококу чи маралячого кореня; вводити підшкірно, з інтервалом 5-7 днів, по 20-30 мл тканинного препарату, виготовленого за методом В.П.Філатова, 20-50 мл біостимульгіну. В зимово-стійловий період можна вводити сухостійним та післяотельним коровам внутрішньом‘язово вітамінні препарати — масляний розчин вітаміну А (250-500 тис. МО), тривітамін (15 мл), тетравіт (5-6 мл) з інтервалом 5-7 днів, застосовувати 3-разову ін‘єкцію 10%-ної суспензії АСД-Ф2 на тетравіті, 7%-ного розчину іхтіолу по 10 мл, з інтервалом 48 год. Добрі наслідки дає підшкірне введення 30 мл свіжоздоєного молозива від корів, які нормально розтелилися декілька годин тому.Проводячи заходи профілактики неплідності, необхідно пам‘ятати про тісний функціональний зв‘язок між маткою і яєчником. До тих пір, поки в матці будуть хоч незначні патологічні зміни, до тих пір в яєчнику буде зберігатися жовте тіло і навпаки, тобто невід‘ємним компонентом стимуляції статевої функції є викликання розсмоктування жовтого тіла. Перспективним в цьому плані є використання простагландинів Ф2-альфа, тому що вони викликають розсмоктування жовтого тіла, стимулюють скорочення матки, охоту та овуляцію, приймають участь в процесі родів, викликають загострення прихованих хронічних процесів, сприяючи цим одужанню тварин. Оскільки на простагландини реагують лише тварини з функціонуючим жовтим тілом, то при фронтальних обробках їх вводять двічі, з інтервалом 11-12 днів. При першій обробці активне жовте тіло буває у 60% тварин, а при другій — практично у всіх. Із синтетичних аналогів простагландинів найчастіше використовують естрофан (внутрішньом‘язево, 2 мл чи 500 мкг активної речовини) та ензапрост (1,5 мл чи 6 мл активної речовини), ремофан (Спофа), аніпрост (УФА), еструмат (Великобританія), простин (США). На 4-5-й день після введення цих препаратів у більшості тварин виникає охота і їх осіменяють. Тим тваринам, що не прийшли в охоту, через 10-12 днів вводять препарати повторно і осіменяють через 72 і 96 годин. Ефективним є комбіноване застосування простагландинів з фолікуліном чи прозерином (одночасно), а також введення 30 мл молозива і через 48 годин якогось з простагландинів (естрофан, ензапрост). Тваринам з функціональними розладами відтворення, при частих перегулах можна вводити через 14-20 годин після останнього осіменіння неоміцин-сульфат (0,5 г) чи левоміцетин-сукцинат натрію (0,5-1,0 г), поліміксин-М сульфат (0,5-1,0 г) у 5-10 мл фізіологічного розчину. Можна також вводити таким коровам по 5 мл вітаміну А і тривітаміну в день осіменіння і повторно на 4-6-й день. Всіх корів, що не запліднилися протягом 60 днів після отелення, необхідно виділити в окрему групу, старанно дослідити і вжити відповідних заходів щодо поновлення відтворної здатності.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат