Профілактика акушерських та гінекологічних хвороб тварин
Процес родів поділяють на три стадії: підготовчу або стадію розкриття шийки матки; стадію виведення плода чи власне родів; послідову стадію.
16.11. Тривалість стадій родів у окремих видів тварин
Основні правила ведення родів. Збереження життя матері та плода тварині подається разова допомога, для чого необхідно: суворо дотримуватися вимог асептики та антисептики; як правило роди відбуваються без втручання людини, зусиллями роділлі, родову допомогу надають лише у випадку затягування родового процесу, неможливості їх самостійного завершення; перед наданням допомоги необхідно дослідити роділлю, її загальний стан та стан родових шляхів; витягувати плід можна лише після вклинювання його в родові шляхи, робити це можна лише під час перейм і потуг; у випадках, коли роди затягуються і в родових шляхах не з’являється плід або виступають лише окремі його органи, треба дослідити розміщення плода, його положення, позицію, передлежання й членорозміщення, а також встановити, чи живий плід (промацуючи у нього пульс, перевіряючи наявність больового рефлексу і рефлексу ссання); якщо після лопання плодового міхура нормально розміщений плід затримався у родових шляхах, то, потягуючи за ніжки й голову, допомагають його вивести, зусиллями не більше 2-3 чоловік; якщо під час дослідження родових шляхів виявиться неправильне положення плода, позиція, передлежання чи членорозміщення, то їх необхідно виправити, відштовхнувши для цього плід у матку, попередньо наклавши на його передлежачі органи акушерські петлі; у разі сухості родових шляхів для полегшення виведення плода доцільно змастити їх вазеліном чи олією, ввести в порожнину матки декілька літрів вазелінового масла, відвару насіння льону, рису чи крохмалю; щоб поліпшити надання допомоги, зняти потуги, що перешкоджають здійснити рододопомогу, можна застосовувати сакрально-епідуральну анестезію, новокаїнову блокаду тазового сплетіння, за В.І. Завірюхою, А.Д. Ноздрачовим, чи надплевральну блокаду, за В.В. Мосіним; якщо неможливо витягнути плід з родових шляхів, роблять кесарів розтин або фетотомію (розрізання плода); не можна розрізати живий плід: по-перше, це негуманно, а по-друге, під впливом больових подразнень він може перфорувати матку; умертвляють плід шляхом перерізання великих судин; надаючи родову допомогу, треба постійно стежити за станом роділлі, її серцевою діяльністю та диханням; по закінченні родової допомоги треба провести повторне акушерське обстеження роділлі для того, щоб переконатися, що у матці не залишилося більше плодів, і ввести в її порожнину антимікробні та протизапальні засоби.
Часто патологічні роди виникають внаслідок таких неправильних взаємовідносин між плодом та тазом матері: невідповідності розмірів плода і тазової порожнини матері (вузький таз, перерозвиток чи виродження плода); неправильне положення плода (поперечне чи вертикальне з черевним чи спинним передлежанням); неправильна позиція плода (нижня чи бокова при головному або тазовому передлежанні); неправильне членорозміщення плода при головному чи тазовому передлежанні (завороти голови в різні боки, згинання грудних чи тазових кінцівок у різних суглобах, неправильне розміщення хвоста). Всі ці випадки вимагають кваліфікованого втручання для усунення зазначених причин та виведення плода відповідними методами. Якщо зробити цього не вдається виправлення застосовують фетотомію або кесарів розтин.
Відразу після народження теляти чистою серветкою звільняють його ніздрі, рот та очі від слизу. Якщо пуповина обірвалася сама, то занурюють її куксу в скляночку з 5%-ним спиртовим розчином йоду чи 5%-ним розчином карболової кислоти або іншим асептичним розчином. Якщо пуповина не обірвалася, то у поросят, ягнят, козенят і інших дрібних плодів пальцями однієї руки її стискають на відстані 4-6 см від пупкового кільця, а другою рукою її обривають.
Щодо новонароджених телят і лошат, то з ними поступають так само або накладають на необірвану пуповину дві лігатури — на 8-10 см від пупкового кільця і на 3-4 см нижче та розрізають між ними пуповину. Обтирають шкіру теляти сомом’яним жмутом чи серветкою або дають його облизати корові.Відразу після виведення плода обмивають задню частину тулуба у корови, випоюють їй 1-1,5 відра підсоленої теплуватої води чи 2-3 літри навколоплідних вод, розведених удвічі водою. Розтирають їй задні кінцівки, боки та крижі солом’яним жмутом. Не пізніше ніж через 40-60 хв. після народження теляти обмивають корові вим’я 2%-ним розчином соди чи теплою водою, витирають сухим рушником, видоюють корову, молозиво випоюють теляті з напувалки бо пускають теля до вим’я корови. Після цього телят поміщають у продезінфіковану чисту й суху індивідуальну клітку профілакторію або залишають на одну добу біля матері.
За відсутності у матері молозива можна використовувати молозиво інших корів, що отелилися у той же час, або замінити його штучною сумішшю такого складу: свіже молоко — 1 л, свіжий риб’ячий жир — 15 г, натрію хлорид — 10 г і 2-3 свіжих курячих яйця. Штучна суміш для лошат складається з розведеного вдвічі водою коров’ячого молока, до 1 л якого додають дві столові ложки цукру.
Догляд за тваринами у перші дні після родів.