Синдром "сухого ока": клініка, діагностика, лікування
- симптоми ССО середньотяжкого та тяжкого ступенів;
- симптоми ССО мають постійний характер;
- закапування препарату має бути постійним;
- наявність алергії або подразнення ока консервантом;
- згода пацієнта користуватися одноразовою упаковкою.
Гелі з консервантом:
- симптоми ССО помірно виражені;
- симптоми ССО мають тимчасовий характер;
- нечасті закапування дають позитивний ефект;
- алергія відсутня;
- пацієнт не носить контактні лінзи.
Гелі без консерванту:
- симптоми ССО середнього ступеня тяжкості;
- симптоми ССО мають постійний характер;
- наявність алергії або подразнення ока консервантом;
- пацієнт носить контактні лінзи.
Змазки:
- симптоми ССО тяжкого ступеня;- препарат застосовується в нічний час, так як вдень змазки погіршують стабільність СП;
- використовуються як протектор рогівки при загальній анестезії.
Декілька слів слід сказати про консерванти, що застосовуються в медикаментах для підтримання стабільності діючої речовини препарату, його рН та запобігання розвитку мікрофлори при тривалому вжитку певних ліків. Препаратами вибору в цій групі є розчини бензалконію хлориду (0,01–0,004 %), хлорбутамолу (0,5 %), тімеросалу (0,001 %), хлоргексидину (0,01–0,005 %), цетриміду (0,01 %) та полікваду (0,001 %). Як продемонстрували дослідження, консервантам притаманна токсична дія. У цьому плані найбільш токсичними є розчини бензалконію хлориду та хлорбутамолу. Токсичний ефект останніх викликаний руйнуванням СП, змінами структури епітелію рогівки, а у випадку його відсутності — негативним впливом на строму та ендотелій рогівки [15].
Вибір штучної сльози, як було зазначено вище, визначається ступенем тяжкості ССО. При синдромі “сухого ока” легкого ступеня можна рекомендувати ШС усіх типів. При цьому слід зважати на ознаки комфорту пацієнта. Перевагою більш в’язких ШС є зменшення частоти прийому препарату (до 4 раз на добу) з тривалішим терміном дії. У випадку гіполакримії середнього ступеня тяжкості слід рекомендувати комбінований прийом ШС низької в’язкості (частота закапувань 6–8 разів на добу) та в’язких сліз (3–4 рази на добу). Використання ШС з консервантом визначається відсутністю рогівкових уражень, алергії на консервант, суб’єктивним комфортом після 4–6 закапувань. На ніч — закладання очної змазки. За відсутності ефекту протягом місяця рекомендована оклюзія сльозових канальців. У випадку ССО тяжкого ступеня частота закапувань ШС низької та високої в’язкості збільшується (кожні 2–4 години для ШС низької в’язкості, понад 4 рази для ШС високої в’язкості). При цьому слід надавати перевагу ШС без консервантів або ШС з безпечними консервантами (Штучна сльоза ІІ, відісік). На ніч — закладання очної змазки. За відсутності ефекту виконується оклюзія сльозових канальців.