Чорниця звичайна: ботанічна характеристика, хімічний склад, застосування та фармакологічні властивості

Числові показники

Сировина „Плоди чорниці”Вологість не повинна перевищувати 17 %; золи загальної не більше 3%; золи, не розчинної в 10 % розчині кислоти хлороводневої, не більше 0,8 %; інших частин рослини ( листя, шматочків стебла ) не більше 0,25 %; плодів недозрілих, твердих та пригорівших не більше 1 %. Недозрілі плоди встановлюються по світлому забарвленню і менші за розміром; підгорілі ягоди ламкі і при надавлюванні скальпелем розсипаються на шматочки. Допускається не більше 2 % органічних домішок, а мінеральних – не більше 0,3 %.

В якості домішок чорних плодів можуть бути зібрані плоди буяхів ( ягоди більш крупніші, 6 – 13 мм діаметром, темно сині з сизим нальотом ), черемхи ( кулеподібні, мало зморшкуваті кістянки з однією великою кісточкою ), чорної смородини ( зморшкуваті ягоди, які мають на верхівці залишки чашечки у вигляді сухого бурого конусу, з численними насінинами і поверхнею, яка вкрита жовтими залозками )

Сировина „Листя чорниці”

Дубильних речовин не менше 3,5 %; вологість не більше 13 %; золи загальної не більше 4 %; золи, що не розчинна в 10 % розчині кислоти хлороводневої, не більше 0,6 %; гілочок, в тому числі відокремлених при аналізі, не більше 70 %; потемнілих листків та інших частин рослини не більше 3,5 %; органічних домішок не більше 2 %; мінеральних домішок не більше 0,5 %.[4]

Біологічно активні речовини

Плоди чорниці містять вуглеводи ( 5,3 – 7,4% ): глюкоза, фруктоза, сахароза, пектин; органічні кислоти ( 0,90 – 1,28% ): лимонна, молочна, щавлева, яблучна, янтарна; вітаміни: аскорбінова кислота – 5 – 6мг%, тіамін – 0,045мг%, рибофлавін – 0,08мг%, нікотинова кислота – 2,1мг%, каротин – 0,75 – 1,6мг%; флавоноїди ( 460 – 600 мг% ): гіперин, астрагілін, кверцитрин, ізокверцитрин, рутин; антоціани: дельфінідин, мальвідин, петунідин, ідаїн, миртилін; феноло-кислоти: кавова, хінна, хлорогенова; феноли та їх похідні: гідрохінон, монотропеозид, асперулозид; дубильні речовини ( до 12% на абсолютну суху речовину ), ефірну олію, циклічний шестиатомний спирт інозит, похідні антрацену, сполуки марганцю і заліза. У листі чорниці також знайдені дубильні речовини ( до 20% на абсолютну суху речовину ), флавоноїди: кемпферол, рутин, астрагалін, гіперин, кверцитрин, ізокверцитрин, авікулярин, мератин; антоціани: ціанідин, дельфінідин, петунідин; тритерпеноїди: бета-амірин, олеанолова і урсолова кислоти; фенолокислоти: кавова, хлорогенова, хінна; феноли і їх похідні: гідрохінон, арбутин, метиларбутин, асперулозид, монотропеозид, ефірна олія, алкалоїд муртин, аскорбінова кислота, каротиноїди, лимонна кислота. Вміст аскорбінової кислоти становить до 250 мг/100 г.

Вміст макро- та мікроелементів листя чорниці, зокрема з різних місць зростання, вивчено недостатньо.[1,3]

Макро- та мікроелементи

За допомогою рентгенофлуоресцентного методу проаналізовано елементний склад зразків рослини з деяких центральних та північних регіонів Європейської частини Росії. У досліджуваних зразках були визначені такі діапазони концентрацій окремих елементів: макроелементи, % - К (0,120 – 0,870), Ca (0.098 – 1.120), Cl (0.076 – 0.435), P (0.125 – 0.286), S (0.123 – 0.232); мікроелементи, кг/мг – As (0.035 – 0.835), Ba (29.500 – 167.000), Br (1.120 – 10.500), Ce (0.340 – 2.440), Cd (0.118 – 0.511), Co (0.043 – 0.162), Cr (0.160 – 1.230), Cu (0.570 – 3.230), Fe (329.000 – 3120.000), I (0.126 – 0.298), La (0.618 – 3.750), Mo (0.092 – 4.280), Mn (41.400 – 177.000), Nd (0.433 – 0.870), Ni (0.140 – 0.800), Rb (3.470 – 36.100), Pb (0.269 – 6.304), Sb (0.016 – 0.480), Se (0.012 – 0.247), Sr (2.300 – 19.200), Ti (2.420 – 12.000), V (0.092 – 0.520), Zn (10.400 – 31.400), Zr (1.120 – 8.000).

У ряду макроелементів накопичувалося найбільше калію та кальцію, у ряду мікроелементів – заліза, марганцю, барію, цинку, стронцію, титану, цирконію.

У ряду техногенних елементів лише мідь накопичувалась у межах вимог гранично припустимих концентрацій для сировини та харчових продуктів. Вміст миш”яку перевищував норму майже у 70% зразків, а цинку, свинцю та кадмію – практично в усіх зразках.

Щодо екології, то найбільш благополучним був зразок пагонів чорниці з Республіки Комі. У ньому найменше накопичувалося міді, свинцю, миш”яку (у межах норми) і дещо завищений був вміст цинку та кадмію.

Стосовно накопичення окремих токсичних елементів слід відмітити, що екологічно неблагополучними за вмістом кадмію були зразки з Архангельської та Кіровської, миш”яку – з Брянської та Архангельської, свинцю – з Вологодської, цинку – з Ярославської, Кіровської та Архангельської областей та Республіки Карелія.[5]