Чорниця звичайна: ботанічна характеристика, хімічний склад, застосування та фармакологічні властивості

Кількість рослин, які використовуються в якості лікарських, досить велика. Тільки незначна їх частина, найбільш важливих та часто вживаних, входить в сучасну фармакопею, але багато інших дозволені для використання і продаються в аптеках. [1]

В курсовій роботі зазначена ботанічна характеристика, хімічний склад, застосування та фармакологічні властивості чорниці звичайної.

Ботанічна характеристика

Чорниця звичайна,

Боровиця;

Черника обыкновенная – Vacciniummyrtillus –

Належить до родини брусничних – Vacciniaceae.

Це низенький ( 15-40, рідше 60 см заввишки ) розгалужений, з гостроребристими голими гілками кущик. Листки спірально розташовані, майже сидячі, суцільні, яйцевидні, еліптичні або яйцевидно-еліптичні, по краю дрібно-пилковидно-зубчасті, на верхівці загострені, зверху світло-зелені, зісподу блідіші, голі або по жилках розсіяно короткоопушені, тоненікі, на зиму опадають. Квітки правильні, на коротких квітконіжках, поодинокі, в пазухах листків; віночок зеленувато-білий з рожевим відтінком, кулясто-глечиковидний, зрослопелюстковий, з 4-5 відвернутими частками відгину. Тичинок 10, зав”язь нижня, п”ятигніздна. Цвіте у травні – червні. Плід – чорно-синя, сизувата або злегка блискуча ягода, на верхівці приплюснута, з невеликою кільчастою обгорткою, яка залишилася від чашечки, в центрі якої знаходиться залишок від стовпчика або невеличке заглиблення на місці його прикріплення. Всередині ягода чорниці червонувато-фіолетова, з численними дрібними насінинами, смак приємний, кислувато-солодкий та злегка в”яжучий. [1]

Ареали і ресурси

Ареал

Чорниця росте у хвойних, мішаних і листяних лісах в Карпатах, Росточчі-Опіллі, на Поліссі, у Волинському лісостепу, в західній частині Західного Лісостепу, зрідка у східній частині Лівобережного Лісостепу. Широко розповсюджена також в Західному Сибіру, місцями в Східному Сибіру і високо в горах на Кавказі. На Далекому Сході зустрічається лише в деяких пунктах. Чорниця не росте на Чукотці, Камчатці, в Сахаліні, а також в Середній Азії.

Ця їстівна і лікарська рослина в основному поширена на півночі і утворює зарості в соснових, хвойних та хвойно-дрібнолистих лісах, дуже часто зустрічається в тундрі. Росте переважно на вологих лісних грунтах разом з брусницею, буяхами та іншими невеличкими кущиками родини брусничних. [1]

Чорниця має досить широку екологічну амплітуду, поширена від високогірья Кавказу до тайги та тундри. Оптимальні умови для росту знаходить в лісній зоні з помірною зволоженістю, особливо в підзоні змішаних хвойно-широколистяних лісів європейської частини.

Роль чорники у складі лісових ценозів дуже велика та помітно зростає від південної тайги до середньої. Росте в темнохвойних та дрібнолистяних лісах, які виникли після зрубування та пожеж. Чорниця – це домінант або субдомінант кущистого або трав”яно-кущистого ярусів, рідше порівняно рівномірно розпреділена по усій площі фітоценозу. Чорниця переважно росте по схилах та на підвищенні мезорельєфу. Потребує помірно плодовиті грунти. Вапняних грунтів чорниця уникає.Велика кількість чорниці в лісовій зоні пояснює її здатність існувати в умовах значного затемнення. Однак, освітленність місць проростання надає суттєвий вплив на збільшення врожайності і на розвиток її вегетативних органів. Так, на світлі середній приріст її пагонів досягає 35 см, а у тіні – 30 см на рік. У лісотундрі та на високогір”ях чорниця росте на відкритих місцях. Вегетативне розмноження у чорниці переважає над сім”яним.

В європейській частині Росії чорниця раніше за все починає цвісти в лісостепу (Воронежська область), пізніше всього – в Мурманській області та Комі. Плоди зізрівають через 40 – 50 днів після початку цвітіння. Внаслідок довготривалого періоду опадання плодів, промисловий збір можна проводити довгий час. Звичайно, чорниця починає плодоносити з 5 – 6 років, максимум плодоношення наступає на 8 – 10 рік. Чорниця чутлива до весняних та літніх заморозків, особливо в період цвітіння.