Чорниця звичайна: ботанічна характеристика, хімічний склад, застосування та фармакологічні властивості

Ресурси.

Можливості збору ягід з однакових за розміром площ у різних районах країни сильно варіює. Вони в першу чергу залежать від доступності заростей для збору. Врожаї чорниці доволі стійкі. За багаторічний період спостережень в європейській частині СССР переважає середній врожай (з оцінкою 3 бали за 6 бальною шкалою Каппера-Формозова). Маловрожайні та неврожайні роки повторювалися у двічі рідше, ніж середні та високоврожайні роки. Середній врожай плодів на площі умовно покритої ягідником на 100% складає 100кг/га. Найбільш стійкі врожаї чорниці у західних областях північної тайги та в центральній області південної та середньої тайги. Найбільш низькі її врожаї спостерігаються у східних районах полоси хвойно-широколистяних лісів та в острівних лісах лісостепу.[2]

Лікарська рослинна сировина

Заготівля і зберігання

Для лікарських потреб використовують плоди ( Fructus Vacciniimyrtilli) та листя ( FoliaVacciniimyrtilli ) чорниці.

Сировину заготовляють в липні – серпні. Заготовку проводять в Прибалтиці, Бєларусі, в північно-західних областях РФ, а також в Башкорстані, Удмуртії, Татарстані, Чувашії, в Мордовській республіках та Республіці Марі Ел. Ягоди можна вичісувати спеціальним гребнем. Такий збір відбувається набагато швидше, ніж руками, але дає більшу засмітченність нестиглими ягодами та листками та потребує подальшого сортування.

Ягоди підв”ялюють на повітрі протягом 2 – 3 годин при температурі 30 – 35 С, потім, розсипаючи шаром в 1 – 2 см на папері або тканині, сушать у пічці, духовці, в спеціальних плодосушилках або на відкритому повітрі. Можна сушити плоди на горищах при добрій вентиляції. Штучне сушіння проводять при температурі, не вищій 50 – 60 С, так як при більш високій температурі ягоди зпікаються або підгоряють, а при більш низькій – киснуть та пліснявіють. Добре висушені ягоди сильно зморшкуваті, не мастять руки при пересипанні і не збиваються у щільні комочки. Після сушки підгорілі та почорнілі ягоди відбирають, вони ламкі і при надавлюванні розсипаються на шматки. Сушених плодів виходить 13 – 15%. Строк їх придатності – 2 роки. Сушені плоди чорниці є у продажу в аптеках.

Листя заготовляють під час цвітіння рослини. Для цього зрізані рослини в”яжуть у невеличкі пучки і розвішують для сушіння в провітряному приміщенні або в затінку на відкритому повітрі. Після висушування пучки обмолочують, а одержане у такий спосіб листя звільняють від домішок і зберігають у добре закритих банках або бляшанках в сухому приміщенні з хорошою вентиляцією. Сухого листя виходить 7 – 8%. Строк придатності – 2 роки 6 місяців.[1,3]

Мікроскопія

Плоди. Епідерміс екзокарпію „вікончастий” та підстиляється 1 – 3 шарами субепідермальних клітин, які мають коленхіматозний характер. Мезокарпій складається з тонкостінних клітин, в яких знаходяться друзи, та округлих кам”янистих клітин, ендокарпій складається з товстостінних пористих клітин ( дивитися рис. 1 ).

Листя. Клітини верхнього та нижнього епідермісу звивисті. Продихи розташовані за аномоцитним типом. По жилках і на крайових зубчиках розміщуються булавовидні залозки з багатоклітинною двошаровою ніжкою та овальною багатоклітинною голівкою. Вздовж жилок з нижньої сторони листка присутні кристалоносні обкладки, а з верхньої сторони – одноклітинні товстостінні волоски з грубою бородавчастою поверхнею.

Якісні реакції

З відваром плодів чорниці ( 1 : 10 ) проводять реакції на присутність антоціанів з 10% розчином натрію гідроксиду ( з”являється оливково-зелене забарвлення ) та ацетату свинцю основного ( в результаті випадає осад, розчин набуває рожевого або червоного забарвлення ) та дубильних речовин.

Встановлення тотожності сировини у випадку листків проводять за допомогою якісної реакції на дубильні речовини з залізоамонійними галунами ( чорно-зелене забарвлення ).