Маркетингові дослідження ринку освітніх послуг в Україні
оснащеність комп'ютерних центрів і бібліотек, обсяг вкладених у
оснащення засобів, умови навчання, відсоток випускників, що одержали дипломи першого і другого ступеня, працевлаштованість випускників.
Звичайно, у першій десятці показники вище, а тому, можна сказати,самі університети краще. Але рейтинг вузів складається щороку, і університети в них часом за рік устигають переміститися на десять, а те і двадцять позицій. Тому багато університетів відносяться до рейтингові як до лотереї, до гри, у которую приходиться грати.
Рейтинги бувають різні. Різними бувають і наслідки їх обнародування. Рейтинг відразу може і прославити, і серйозно зіпсувати репутацію, причому часом зовсім незаслужено - якщо його укладачі недостатньо компетентні в своїй справі. Сьогодні багато видань беруть на себе сміливість публікувати рейтинги українських вузів, складені на власний розсуд. Може бути, саме тому один і той же вуз займає в подібних списках різні місця: де лідера, а де й аутсайдера.Порівняльну оцінку діяльності вузів там проводять уже більше десяти років, але тільки торік міністр Міносвіти підписав наказ, що затвердив офіційну методику збору й обробки інформації для визначення рейтингів вузів. І якщо колись ректор міг і проігнорувати міністерський запит про необхідні показники, те тепер усі тепер зобов'язані надавати потрібну інформацію в термін
Одна з головних умов довіри до рейтингу те, що його розроблювачі повинні бути не просто професіоналами, але ще і людьми, не зацікавленими в якомусь конкретному кінцевому результаті. Багаторівневу модель порівняльної оцінки ВУЗів України і їхніх філій - комп'ютерну програму "Рейтинг вузів" – було створено Мінестерством Освіти України.
Працювати по ній почали з 1990 року. Головне в програмі те, що вона визначає рейтинг не серед усіх вузів узагалі, а лише серед родинних навчальних закладів: класичних університетів, технічних і технологічних, економічних, медичних і так далі. Усі вузи згруповані по відповідним профілям.
Оцінка роботи навчальних закладів виробляється по 24 основним показникам. Інформацію, необхідну для підрахунку рейтингу, вузи надсилають по запиті міністерства. Звичайно, у когось може виникнути бажання прикрасити свій портрет, але досвід
роботи дозволяє відразу помітити навіть невелике необґрунтоване
збільшення того або іншого показника. Утім, найчастіше такі проблеми виникають не "по злому намірі", а просто через великої завантаженості вузів усякого роду запитами і паперами.
Методика підрахунку місця в рейтингу складна і кропітка. У ній є багато підвідних каменів, несерйозне відношення до яких
може негативно позначитися на місці вузу в загальному списку.
Наприклад, співвідношення рівнів потенціалу й активності вищого навчального закладу. Це основа основ даної методики.Аналізуючи будь-яку діяльність, ми звичайно виділяємо основні її показники: хто робить? у яких умовах і на якій техніці? як робить? Перші два питання характеризують потенціал вузу. Він залежить від рівня кваліфікації профессорсько-викладацького складу, матеріально-технічної бази, соціально-побутових умов життя студентів і т.д. Потенціал набирає силу і працює. Те, у чому виражається ця робота, входить у поняття "активність вузу": видавнича діяльність, наукові дослідження, підготовка аспірантів і докторантів, робота кандидатських і докторських рад, відрядження за рубіж, навчання іноземних громадян і ще багато чого іншого.
Потенціал і активність тісно зв'язані між собою. Здавалося б, росте потенціал, росте й активність. Трудися - і ти лідер! Але всі не так просто. Звичайно в рейтингах ці два показники
складають, але вірний результат може дати тільки їхнє співвідношення. Лише воно відбиває щире положення справ. Якщо у вузу високий потенціал, а активність роботи невелика - це відразу змістить його з перших позицій.