Теорія комунікації в маркетингу

• мають дуже неоднорідні соціально-культурні аудиторії;

• здатні встановлювати одночасний контакт зі значною кількіс¬тю людей, віддалених як один від одного, так і від комунікатора;

• із точним урахуванням соціального статусу комуніканта (ад¬ресата);

• з функцією масовізації, тобто єднання аудиторії навколо спі¬льних цінностей, політичних поглядів, моделей споживання тощо.Як це відбивається в загальній теорії маркетингових комуні¬кацій, можна буде побачити майже в кожному розділі нашого навчального посібника.

Щодо сучасних підходів до цієї проблеми, то найпоширені¬шим є підхід з погляду менталітету, який ставить на чільне місце спосіб життя індивідуума, вивчаючи його мотиви і потреби, пе¬реконання та звички, виховання й увесь комплекс інших впливів на його особистість. Такий підхід пов'язує в одне ціле економічну й політичну сторони життя як окремої людини, так суспільства в цілому.

Переважання якогось із цих різновидів характеризує менталі¬тет нації. Він змінюється протягом століть. Нині цей процес зна¬чно прискорився: те, що колись відбувалося протягом століття, відбувається за кількадесят чи ^навіть за кільканадцять років. Як приклад можна назвати Японію.

Використання поняття та теорії менталітету в соціологічних дослідженнях масових комунікацій висунуло на чільне місце в практичній діяльності підприємств науки про роботу з громадсь¬кістю, у тім числі вже відому нам паблік рилейшнз. Фахівці в цій галузі рекомендують ураховувати такі особливості сучасного су¬спільного мислення:

• суспільна думка змінюється, а тому з нею необхідно працю¬вати постійно;

• потенційна спрямованість поведінки суспільства визначаєть¬ся реаліями його життя (як це справедливо для України!);

• не існує єдиного, уніфікованого поняття «широка громадсь¬кість», тому, працюючи з нею, необхідно орієнтуватися на конк¬ретні групи, так звані сегменти громадськості;

• суспільну думку можна швидше й глибше змінити діями, ніж словами;

• суспільна думка визначається інтересами громади (суспільс¬тва в цілому).

Торкаючись питання про менталітет конкретно українсько¬го народу, треба зробити невеличкий екскурс у недалеке ми¬нуле. Тільки трохи більше 100 років минуло з тої пори, коли наші предки перестали бути неосвіченими кріпаками, і ще де¬сяти років нема відтоді, як ми почали жити у власній незалеж¬ній державі.

Менталітет українського народу формувався протягом кількох століть під значним російським впливом.

Ось чому не буде зайвим розглянути спочатку ті риси націо¬нального характеру російського народу, які найбільше вплинули на український менталітет.

Великий російський філософ М. Бердяев колись писав: «Не¬озорість російської землі, брак будь-яких кордонів та меж відбилися в побудові російської душі. Пейзаж російської душі відпові¬дає пейзажу російської землі, та сама безмежність, безформність, спрямованість у нескінченність, широта. На Заході тісно, усе об¬межено, усе оформлено й розподілено за категоріями, усе спри¬яє освіті й розвитку цивілізації - і структура землі, і структура душі. Можна було б сказати, що російський народ став жерт¬вою неозорої своєї землі, своєї природної стихійності. Йому не¬легко давалося оформлення. Дар форми у російських людей є невеликим».

Варто також нагадати ще одне висловлювання М. Бердяева: «Влада широчині над російською душею породжує цілу низку російських якостей і російських недоліків - російські лінощі, безтурботність, недостатність ініціативи, слабкий розвиток по¬чуття відповідальності з цим зв'язані. Величезна російська земля є широкою і глибокою, завжди вивезе російську людину, порятує її. Над російською людиною владарює російська земля, а не вона владарює над нею».